Якими ви пам’ятаєте дев’яності? Та чи застали ви їх взагалі? Скрутні часи, період різких політичних та економічних змін чи роки дорослішання, перших закоханностей і переживань — так багато оптик для розуміння одного історичного етапу.
Автори сучасного українського кіно активно досліджують та рефлексують дев’яності у різних жанрових формах. ПроШоКіно обрав 5 українських фільмів про дев’яності, щоб ви змогли і поностальгувати, і переосмислити цей час.
Ти мене любиш?, 2023
Драма дорослішання Тоні Ноябрьової («Герой мого часу») розповідає про Кіру — 17-річну студентку театрального вишу, що стикається із розлученням батьків на фоні падіння срср. Це дуже предметна, тактильна та особиста історія — режисерка прискіпливо «вибудовує» епоху: від кольору стін до зелених панчіх героїні.
Головну роль виконала Карина Химчук, яка отримала спеціальну відзнаку журі на 14-му Одеському кінофестивалі та премію «Кіноколо».
Назавжди-Назавжди, 2023
У центрі сюжету — 15-річна Тоня, яка змінила школу і тепер навчається в одному зі спальних районів Києва. Там вона знаходить нових друзів, намагається впоратись із проблемами минулого, шукає свої внутрішні опори та будує складні романтичні стосунки.
Кліпмейкерський бекграунд Бурячкової робить картину дуже музикальною. Атмосфера 1998 року доповнюється треками ранніх Скрябіна та Океан Ельзи.
Світова прем’єра стрічки відбулась у секції «Горизонти» 80-го Венеційського кінофестивалю.
Читайте також: Прекрасна нетривалість. Рецензія на фільм «Назавжди-Назавжди».
Ля Палісіада, 2023
«Ля Палісіада» — це режисерський дебют Філіпа Сотниченка. Пострадянський нуар розповідає про розслідування смерті міліціонера, яке відбулось у 1996 році, за 5 місяців до скасування смертної кари в Україні. Двоє головних героїв, судмедексперт та майор міліції намагаються знайти винного у смерті їхнього товариша.
Ця стрічка деконструює жанр детективу, досліджує тему злочину і кари, тяглості насильства крізь покоління та сміється не тільки з «них минулих», а й з «нас сьогоднішніх».
Світова прем’єра картини відбулася на Роттердамському міжнародному кінофестивалі, де отримала приз FIPRESCI. Також «Ля Палісіада» також стрічку визнано «Найкращим повнометражним ігровим фільмом» за версією національної премії кінокритиків «Кіноколо».
Читайте також: Злочин, фатум і смертна кара гатунку 96-го року. Рецензія на фільм «Ля Палісіада» Філіпа Сотниченка.
Носоріг, 2021
Кримінальна драма Олега Сєнцова про бандита на прізвисько Носоріг стала першим українським фільмом, на який придбав права Netflix. Історія про кримінальне гріхопадіння та його наслідки була показана на 78-му Венеційському кінофестивалі у програмі «Горизонти».
Картину варто дивитись як мінімум заради короткої історії родини героя, знятої одним кадром.
Я і Фелікс, 2022
Фільм став повнометражним ігровим дебютом Ірини Цілик, яка раніше зрежисувала документальну стрічку «Земля блакитна, ніби апельсин». В основі картини — автобіографічний роман Артема Чеха «Хто ти такий?».
У картині досліджуються причини тих чи інших життєвих виборів дітей дев’яностих, що зараз стали дорослими. Це щемка та лампова історія про людей, епоху, дружбу та родину, яка не завжди визначається кровними зв’язками. Поет та прозаїк Юрко Іздрик дебютував у якості актора та отримав «Золоту дзиґу» за чоловічу роль другого плану.
Світова прем’єра відбулася на 38-му Варшавському міжнародному кінофестивалі, у вересні 2023 фільм отримав спеціальну нагороду на 53-му Міжнародному кінофестивалі Giffoni Film Festival в Італії.
Читайте також: Драма дорослішання, пошук батьківської фігури та українські 90-ті. Рецензія на фільм “Я і Фелікс”.
