Нещодавно в Україні вперше зняли офіційну адаптацію легендарного музичного шоу «Вгадай мелодію». Зйомки розпочались минулого тижня. Виробництвом займається продакшн SWEET.TV Originals під керівництвом Олени Кричковської. У Києві знімається музичне шоу “Вгадай мелодію”, яке є українською адаптацією відомого американського формату «Name that Tune».
Шоу знімає SWEET.TV. Вже цією весною ми побачимо 15 випусків шоу, в якому вгадувати мелодію з чотирьох нот будуть відомі особистості – не тільки музиканти, а й актори, спортсмени та продюсери. У якості ведучого шоу запросили незрівнянного артиста Михайла Хому DZIDZIO. ПроШоКіно побувало на знімальному майданчику та поспілкувалося з паном Хомою.
— Михайле, ви раніше дивилися шоу “Вгадай мелодію” як глядач?
— Звичайно дивився, але на польському телебаченні. Бо народився я у Новояворівську, а там польське ТБ тягнуло краще ніж радянське. І навіть вже за України у нас добре це телебачення показувало, бо мій будинок був розвернутий на Польщу і з тої причини у нас ніяке інше телебачення не тягнуло. І я ще малий був зовсім, тож коли не йшов до школи, то дивитися всі передачі підряд, ну і вивчив ненароком польську мову, причому досить непогано, тож якщо що, можу працювати ведучим польського ТВ (починає швидко говорити польською).
— Як ви відреагували на те, що вам SWEET.TV запропонувало вам стати ведучим “Вгадай мелодію”?
— На початку я трошки вагався, у мене було багато страху, бо я зовсім не маю часу на знімання. І я продюсерам шоу про те сказав, а вони сказали: “Михайле, якщо лише з цим проблема, то все буде ОК, ми так зробимо, що графік усіх влаштує”. Але я все одно боявся наче мала дитина, бо, чесно вам скажу, я до цього проєкту дуже щиро відношусь, з усією любов’ю. Я як щось полюблю, то вже не розлюблю, тому вагаюся й прискіпливо придивляюся до нових пропозицій. От такий я однолюб – як сподобалося мені одне місце в інші вже ходити не буду. Те ж їжі стосується – я можу довго одне й те саме їсти, що мені сподобалося.
— Але ви все ж таки погодились вести шоу, то як вам у ролі ведучого “Вгадай мелодію”?
— Подобається, бо, по-перше, це – блага ціль. Ми допомагаємо нашим захисникам (весь виграш гравці передадуть на потреби ЗСУ, – Авт.). Кожен артист, кожна зірка має для підтримки свою бригаду ЗСУ, має своїх волонтерів, яким допомагає. Але уявіть собі, як важко ті донати збирати. Я це уявляю, бо я проїхав більше ніж півсвіту і всюди ми збирали гроші. І я бачу, як за чотири роки повномасштабної війни люди втомилися і від самої війни, й від донатів. І люди хочуть трошки відволіктись, пожити. І ми цим шоу пропонуємо їм трошки відновитися, послухати музику, посміхнутися і тим самим трішечки наблизитися до стану щасливих людей. Нагадую, щасливі люди перемагають. Тож ми робимо добру справу. У нас суперкласна команда – я закохався у всіх: від режисерів та тих, хто підказує мені у вухо текст, від глядачів в залі до музикантів нашого супероркестру, який правда неймовірний. От ви побачите, як це вишукано. Мрію, щоб наша програма серед країн, що роблять шоу у цьому форматі, стала найкращою.
— Що в процесі виявилося найскладнішим?
— Напевно втома. Бо процес знімання дуже інтенсивний і деколи я, знаєте, маю фактову пісню сказати, а не можу. От у ступор заходжу і все. Ну бо п’ять днів підряд ми знімали і ще шостий день мали генеральну репетицію. А я до того мав два концерти поспіль, приїжджав в місто на поїзді, відпрацьовував концерт і назад в поїзд на Київ. Але розкажу вам секрет – ця втома у мені відкриває щось нове, голова відключається і в такі моменти у мене народжуються нові пісні. Я втомі завжди довіряю.
— А що ваша мама сказала на те, що ви пішли ведучим легендарного музичного шоу?
— А мама в Португалії буде дивитися і всім своїм колежанкам репостити. Ну і треба знати мою маму, вона на Португалії не зупиниться, вона вже агітує в Іспанії та Італії, в Канаді та Америці. Моя мама молодець. І українці по всьому світу буде сидіти і дивитися, як я представляю: “А тепер на-а-аймузичніше шоу на SWEET.TV!”. Дивитися, тішиться, вболівати і відгадувати. Бо я вам скажу, найцікавіше це коли гравець не вгадує, а мільйони дивляться й дивуються: та як же це можна не знати. А як самі не вгадують, то починають нервувати – уявіть собі, скільки телефонів та телевізорів порозбивається через це шоу (сміється). Тож, шановні, бережіть нерви.
Читайте також: Олена Кричковська розказала про нові проєкти SWEET.TV у 2026 році
— Чи ви самі могли б стати на місце зіркового гравця та швиденько вгадати мелодію з чотирьох нот. Особливо це стосується мелодій світових хітів?
— Знаєте, я споглядав за нашими учасниками і спостерігав моменти, коли вони точно знають, що це за мелодія, але впадають у якийсь ступор – ну прямо як я – і не можуть дати відповідь. І людина дивиться на мене і я їй вже підказую і так, і так, хоча не маю права цього робити. Та хочеться, щоб вгадала, бо пісня надто відома. Але що казати, дехто з артистів навіть своїх пісень не може вгадати. А знаєте чому? Бо азарт включається: “я вгадаю цю пісню за чотири ноти” і буквально одної нотки їм бракує для відповіді. Тому треба мати тонке відчуття азарту. І ще я помітив, що немузиканти краще знають пісні, ніж музиканти. Я ще міркував чому так. А, тому що музиканти чужу музику не слухають, вони свою пишуть. А немузиканти багато різної музики слухають і своєї, і закордонної. Тут на шоу я зустрів людей, які мене своїм знанням української музики здивували. Наприклад акторка Катя Кузнецова, вона прям все відгадувала. І виявилось, що Катя співала 12 років у хорі і, навіть, мала мрію стати оперною співачкою, бо бабуся її водила з самого дитинства по оперного театру. А хор – то велика справа, я як професійний хоровий диригент вам це говорю.
— Михайле, ви от сказали, що весь час дуже зайняті, хочу спитати, чим саме?
— Знаєте, стільки концертів, як за період за період війни я ніколи в житті не давав. Я за ці роки об’їздив купу країн. Я просто не висвітлював цього, бо коли почалась війна, ми спочатку почали їздити по військових, а далі поїхали з благодійними концертами Україною і за кордон. Спочатку Італія, Іспанія, Франція і всюди аншлаги. Причому 70% – на концертах були українці, а 30% – іноземці. І останні так уважно слухали і як ми з Олександром Пономарьовим співаємо, і мою “Марічку”, а потім ще після концерту стояли чекали, щоб руку мені потиснути і сказати яка красива українська пісня.
А військові, знаєте, що мене весь час питають? Чому я відмовився від репертуару Дзідзя. Я їм соловейком розливаюся, а вони мені: “Красивий у вас, Михайло, голос, але ми хочемо й веселих пісень, тож дайте нам їх – будіть, давайте, Сару та Дзідзьо” (сміється). Ну і я буджу Дзідзьо і співаю хлопцям “Сару”, “Бодю Павука” та “Вихідний”. Якщо чесно, то написати веселу пісню набагато важче чим плаксиву, бо для того треба мати надзвичайно щирий стан. Тут людей не обманеш і щоб вийшов хіт, мусиш мати підхід до себе. І, до речі, “Вгадай мелодію” дарує мені такий стан, я від цих знімань дуже надихаюся.
