У прокат вийшов довгоочікуваний український ромком “Потяг “Червона Рута”, присвячений одразу двом датам 35-річчю Незалежності України та 55-річчю легендарної пісні “Червона рута”. ПроШоКіно розповідає про що стрічка і чому її варто подивитися українцям.
Фільм, знятий FILM.UA та Прототип Продакшн, є вже третім у кіновсесвіті “Потягів”, до нього входять ще два ромкоми — “Потяг у 31 грудня” й “Потяг у Різдво”. Чи буде поставлена на третьому фільмі крапка, не відомо, бо продюсер Юрій Горбунов не сказав сталевим голосом “Всьо!”, а буденно відповів, що на якийсь час на темі “Потягів” зробили паузу. Нині Юрія Горбунова більше цікавить фільм “Скажене Різдво”, знімання якого у повному розпалі.
Потяг “Червона Рута” вкотре об’єднає вже знайомих героїв. Не всіх, звичайно, але багатьох. До своїх ролей повернуться і випещений Стас Боклан, і ніжний Михайло Хома (Дзідзьо), і колоритна парочка вагонно-ресторанних пройдисвітів в особі Юрія Горбунова та Лілії Ребрик. З пана Боклана все і почнеться. Провідник Микола Іванович — ключовий герой всіх трьох фільмів — вирушає у відпустку в санаторій. Везе його у Карпати красивий святково-червоний потяг з білою смугою вздовж вагонів з гордовитим написом “Червона Рута”. Насправді у “Укрзалізниці” такого фірмового потягу ще немає, але завдяки зніманню фільму декілька червоних вагонів сьогодні вже “бігають” по наших рейках.
Отже, Микола Іванович сідає у вагон СВ і одразу входить в когнітивний дисонанс з молодим провідником (Олександр Рудинський), який відправляється у свій перший рейс. Герой Рудинського — ще жовторотик, але зухвалий, тож буде трохи “обламаний” та отримає науку від провідника зі стажем. Насправді дует Стаса Боклана та Олександра Рудинського в цій історії найцікавішій, бо між цими двома класними акторами відбулася справжня “хімія” — відчувається, що їм разом було цікаво. Ну, і прикрасила цю сюжетну лінію молода акторка Ніколь Мацкул – вона грає сусідку Микола Петровича по купе. Герой Рудинського у красуню-інфлюенсерку одразу закохується й миттєво забуває про свої обовʼязки. Ну, і починається вагонний двіж.
За право залишатися з героїнею Катерини Варченко бореться її чоловік, бо його дружина, втомлена рутиною побуту, намагається втекти до батьків на червоному потязі разом з маленькою донечкою. Чоловік в останню секунду застрибує у потяг і у замкнутому просторі купе молода родина намагається вийти з кризи, призвавши на поміч “Дію”. Ну, а у вагоні-ресторані дехто в особі його директора Петровича (Юрій Горбунов), отримає можливість зрозуміти, що його кохання завжди було поруч і якщо він зволікатиме, то має шанс його загубити. Зрозуміло, що всіх цих чоловіків та жінок поєднає легендарний символ “Червоної рути”, але не пісня, бо лейтмотивом всьому дійству в поїзді стане — ви здивуєтеся — не шедевр Володимира Івасюка, а хіт Сашка Пономарьова “Я люблю тільки тебе”. Але й “Червону руту” не забудуть: у фіналі її вам заспівають і сам пан Пономарьов, і Ірочка Білик, і Могилевська, і Фагот з Манекеном. А ще рядок з легендарної пісні вам подарує Шон Пенн, який у ромкомі спеціально не знімався, але на камеру трохи заспівав. А далі вже у співочий флешмоб втягнуться прості українці й в фіналі “Червону руту” заспіває з екрана вся країна.
Але все ж таки третя частина кінофраншиза “Потяги” вийшла зовсім не мюзиклом, як дехто очікував, і не комедію про пригоди, наприклад, гуцулів у потягу, а доволі серйозною та повчальною історією. Комедійні моменти у фільмі є — дякуємо Лесі Самаєвій у ролі державної реєстраторки ДРАЦС за привід хоча б раз посміятися в голос, — але все ж таки “Потяг “Червона рута” не ромком, а мелодрама, де багато, а може й занадто багато розповідається про відносини між чоловіками та жінками. Але все рятує відмінна акторська гра. Ну, і взагалі, кіновсесвіт “потягів” давно вже став українцям рідним, ми знаємо там усіх героїв і радіємо, коли їх долі складаються щасливо. І бачити як красивий потяг біжить по рейках Карпатами без страху бути зупиненим тривогою, це окреме задоволення. Тож щасливої йому дороги.
