Що, якби у вас була лише одна ніч на рік, коли можна закохатися та й взагалі зайнятись коханням? Саме така абсурдна ідея лежить в основі фільму Вілла Глака (“Люблю тебе ненавидіти”, “Секс по дружбі”) “Лише одна ніч”. Його попередені роботи були досить вдалими, та вийшла такою й нова стрічки – в огляді ПроШоКіно.
Отже, уряд США заборонив секс поза шлюбом. Єдиний виняток – одна 12-годинна ніч на рік, коли самотнім дозволено все. Якась еротична аналогія із “Судною ніччю”. Але у стрічці “Лише одна ніч” творців значно більше цікавить питання, якщо серед мільйонів людей, які шукають випадковий секс, двоє насправді хочуть знайти кохання? Саме такими є Овен і Еллі.
Овен – добродушний нью-йоркський піцайоло, який хотів освідчитись дівчині (Майя Гоук), але пережив розрив із нею. Еллі ж (Моніки Барбаро) – його протилежність. І ось двоє людей, які шукають зовсім не того, чого від них вимагає навколишній світ, випадково зустрічаються в Нью-Йорку. Єдина проблема в тому, що Овен і Еллі постійно розходяться, знову зустрічаються, гублять одне одного, шукають і знову опиняються поруч. Їхня ніч перетворюється на своєрідну романтичну одіссею Нью-Йорком. І за цим так приємно спостерігати.
Вілл Ґлак нетипово використовує антиутопію як величезну декорацію для ромкому. Коли світ навколо зійшов з розуму, за 12 годин герої знаходять своє кохання і, можливо, самі себе.
