В український прокат вийшла напружена стрічка “Тиск” (Pressure) з Бренданом Фрейзером і Ендрю Скоттом у головних ролях, яка заснована на реальних подіях 1944 року. Дистриб’ютором в Україні є компанія SVOEkino. Зняв фільм режисер та монтажер Ентоні Марас (“Готель Мумбаї”). “Тиск”, як і однойменна п’єса Девіда Гейґа, на якій заснований фільм, зосереджується не на самому перебігу подій переломного 44-го під час висадки союзних військ у Нормандії, а досліджує психологічний тягар прийняття рішень напередодні Дня Д. ПроШоКіно одними з перших подивились стрічку і діляться враженням у своєму огляді.
Сюжет
Висадка союзних військ у Нормандії запланована на 5 червня 1944 року. Операцію “Оверлорд” очолює Дуайт Д. Ейзенхауер (Брендан Фрейзер). До Дня Д лишилось 72 години і в штаб американського генерала направляють провідного шотландського метеоролога капітана Джеймса Стагга (Ендрю Скотт), який лишає вагітну на останніх термінах дружину вдома. Він має визначити, чи підійдуть погодні умови для висадки військ, адже для цієї операції було кинуто усі сили союзників і саме вона вирішить подальший хід війни.
У команді Ейзенхауера уже працює метеоролог Ірвінг Крік (Кріс Мессіна), з яким вони пройшли не одну успішну операцію. Спираючись на дослідження дати на аналогових картах попередніх років, Крік стверджує, що 5 червня погода буде сонячною і нічого не заважатиме висадці. Стагг працює інакше – він збирає дані з метеорологічних станцій, аналізує їх, прогнозує, вираховає. Тому він виявив, що на континент насуваються величезні шторми і погодні умови 5 червня будуть несприятливими. Його слова ніхто не рахує серйозно, висміюють. Проте він стоїчно гне свою лінію і зрештою генерал прислуховується до нього і відміняє операцію на 5 червня.
Виконання та драматургія
Говорячи про переломний хід війни, зазвичай згадують стратегів, військових, командування і пропускають такий важливий фактор, як погода та метеорологи, які все правильно прорахували. Якось генерал Ейзенхауер сказав, що у фашистів працювали гірші метеорологи, тому вони програли. У фільмі якраз нагадують, що погоду неможливо приборкати, але можна прорахувати. І саме вона була відправною точкою в переломних подіях Другої світової війни. Стрічка досліджує емоційну глибину учасників тих подій і яку роль вони відіграли в історії.
Небезпека і невідомість ситуації з дружиною, тиск з боку Ейзенхауера та військового командування, відповідальність за прогноз погоди тиснуть на Стагга невидимою глибою. Проте герой Скотта інтелігентна, інтелектуальна та трохи закрита людина, віддана своїй справі та правді. У той же час герой Фрейзера – непохитний титан-військовий, що не має права на помилку і не дає почуттям брати гору над обов`язком. Проте на самоті картає себе за кожну помилку.
І Брендан Фрейзер, і Ендрю Скотт чудово відчули своїх героїв, передаючи весь внутрішній тиск і тягар з екрану глядача прекрасною грою. Та й взагалі акторський каст підібрано блискучий: Керрі Кондон (F1), Деміен Льюїс (Одного разу в Голлівуді), Крісс Мессіна (Гострі предмети) та інші. Кожен на своєму місці і не перетягує на себе екранний час.
Окремим шедевром є музика. Дуже важливо, щоб саундтрек не жив окремим життям від фільму, а доповнював її. Німецький музикант і композитор Гаушка (справжнє ім’я Фолькер Бертельманн) створив дійсно прекрасний саундрок до фільму “Тиск”. Глядачі чули його музику у таких роботах, як “Конклав”, “На західному фронті без змін”, “Аматор”, “Дюна: Сестринство” та інших. Тож окрема насолода відчути фільм через саундтрек. І, звісно ж, режисура та сценарій. Співценаристом став англійський актор і письменник Девід Хейг, власне, який написав і поставив ту саму п`єсу. Деталі тут відточені, діалоги не пафосні і живі і вдало побудовані кадри.
Іноді обставини не дають людині вибору, проте внутрішня гідність та стержень здатні змінити не тільки власне життя, але й хід історії. Це героїзм, хоча про такий і не говорять. “Тиск” – не чергова надміру пафосна військова драма. Фільм нагадує, що героїзм народжується не лише на полі бою, а внутрішня сила однієї людини здатна змінити долі багатьох навіть у найтемніші часи.
Читайте також: Пізнання й покарання зла – рецензія на фільм “Нюрнберг”
