65 років тому, 16 червня 1960 року, відбулась прем’єра одного із найвпливовіших фільмів в історії кіно — «Психо» (Psycho) Альфреда Гічкока. Стрічка змінила підхід до знімання трилерів і стала еталоном психологічного горору, шокуючи глядачів сміливими сценами, нестандартною структурою та новаторськими прийомами.
Читайте також: Все по фільм «Запаморочення» геніального Альфреда Гічкока
Сюжет “Психо”
Молода секретарка Меріон Крейн (Джанет Лі) викрадає кругленьку суму у свого роботодавця та тікає з міста. Опинившись у мотелі десь у глушині, вона знайомиться з його власником — сором’язливим, дивним та дивакуватим Норманом Бейтсом (Ентоні Перкінс), який мешкає у похмурому будинку на пагорбі разом із своєю матір’ю.
Далі сюжет несподівано змінює напрямок: головна героїня гине у відомій сцені у душі — шокуючий хід, який суперечив усім канонам Голлівуду того часу. Розслідування її зникнення розкриває темні та моторошні таємниці мотелю й особистості Бейтса.
Цікаві факти
Хоча «Психо» знімався в епоху кольорового кіно, Гічкок свідомо обрав чорно-білий формат. Це рішення мало кілька причин:
естетична — щоб створити тривожну, нуарну атмосферу;
технічна — криваві сцени виглядали б надто шокуюче. Замість крові використали шоколадний сироп;
економія грошей.
Костюми створила Едіт Хед, легендарна художниця з костюмів, володарка 8 «Оскарів». Її підхід був мінімалістичним — прості силуети, буденні речі, що ще більше підсилювали відчуття реальності та наближеності до глядача. Особливо відомою стала білизна Джанет Лі в початковій сцені — біла, а пізніше чорна, як символ морального переходу.
Гічкок купив права на роман Роберта Блоха (який ліг в основу фільму) та викупив усі доступні примірники в книгарнях, щоб ніхто не знав фіналу фільму.
У кінотеатрах фільм показували за суворим графіком: ніхто не мав права увійти після початку сеансу — рідкісна практика на той час.
Саундтрек від Бернарда Геррмана. Його різкі, пронизливі скрипки у сцені душу стали класикою. Гічкок спочатку планував обійтися без музики, але після прослуховування змінив думку.
Гічкок зняв фільм швидко та відносно дешево — $800 000, використовуючи команду зі свого телевізійного шоу Alfred Hitchcock Presents. За його власними словами, це був експеримент.
Студія не вірила у комерційний успіх фільму. Фільм ледь не заборонили через натяки на сексуальність та жорстокість. Та він став хітом.
Образ Нормана Бейтса надихнув цілу низку фільмів, серіалів та аналітичних праць. У 1992 році Бейтса визнали найстрашнішим кінозлодієм усіх часів за версією American Film Institute.
Актори:
Ентоні Перкінс — Норман Бейтс. Роль стала знаковою для його кар’єри.
Джанет Лі — Маріон Крейн. Сцена смерті героїні стала легендарною. За цю роль Лі була номінована на «Оскар».
Віра Майлз — Лайла Крейн, сестра Маріон.
Джон Ґевін — Сем Луміс, коханий Маріон.
Мартін Болсам — детектив Арбогаст.
