Після епічного завершення «Саги нескінченності» інтерес до нових фільмів студії Marvel почав помітно падати, але виключенням із цієї тенденції залишався Людина-Павук. Попередній фільм «Людина-павук: Немає шляху додому» зібрав у прокаті майже 2 млрд доларів (крім нього за ці 6 років лише «Дедпул і Росомаха» змогли перетнути мільярдну межу), підтверджуючи статус Павучка, як одного з найпопулярніших супергероїв сучасності. Враховуючи це, очікування від нової частини «Людина-Павук: Абсолютно новий день» апріорі були доволі високими.
Історія розгортається через 4 роки після фіналу попереднього фільму, коли весь світ забув про те, хто саме ховається за маскою Людини-Павука. Пітер Паркер (Том Холланд — «Одіссея») тепер живе самотнім життям у Нью-Йорку, адже заради безпеки своєї коханої Мішель (Зендея — «Одіссея»), він так і не наважився нагадати їй про себе. Протагоніст цілковито присвячує своє життя супергеройській діяльності, періодично перетинаючись із Карателем (Джон Бернтал — «Одіссея») та Галком (Марк Руффало, який не підтримав тренд колег і не зіграв в «Одіссеї»). Проте в певний момент, через втому, тиск відповідальності, соціальну ізоляцію та інші ментальні проблеми, тіло героя починає тривожно змінюватися. А враховуючи ще й появу нового небезпечного ворога, якого ніхто навіть не може побачити, цей «новий день» обіцяє стати вельми похмурим для головного героя.
Така зміна тональності відбулась не просто так — завершивши свою трилогію епічним кросовером, режисерське крісло фільмів про Павучка покинув Джон Воттс, звільнивши його для Дестіна Деніела Креттона. Що нам варто знати про нового режисера? Креттон починав свій шлях у кіно з фестивальних інді-драм («Короткий термін 12», «Скляний замок», «Судити по совісті»), але зараз впевнено будує кар’єру в студійних блокбастерах. До «Людини-Павука» він уже встиг зняти для кіновсесвіту Marvel «Шан-Чі та легенду десяти кілець», а після цього фільму планує братися за live-action адаптацію популярної манги «Наруто».
Завдяки досвіду з камерними незалежними фільмами, Креттону вдалося дещо «приземлити» історію Людини-Павука. Тут більше немає проблем мультивсесвіту, досвідчених могутніх героїв, які виступають у ролі наставника, чи богоподібних поганців, що прагнуть підкорити всесвіт. «Абсолютно новий день» це локальне кіно про Пітера Паркера з його особистими проблемами, про Нью-Йорк із його злочинністю та звичайним життям простих людей, а також про великі корпорації з їх добропорядним лицемірством.
Незважаючи на це, картина зовсім не відчувається ізольованою — вона доволі акуратно інтегрується в існуючий кіновсесвіт Marvel, не перевантажуючи глядача зайвою інформацією. Крім вищезгаданих зустрічей із Галком та Карателем, якого тут чомусь перетворили на комедійного напарника головного героя, можна відзначити камео «Нових Месників» в особі Чорної Вдови (Флоренс П’ю) та навіть «Людей Ікс», але розповідати про це детальніше вже було б переходом на темний бік спойлерів.
Окремих компліментів заслуговує уважність до деталей та повага до першоджерела, з яким творці підійшли до створення цього фільму. Тут дуже багато кадрів, які буквально зійшли зі сторінок коміксів про Павучка, бойової хореографії, що помітно надихалась свіжими відеоіграми від Insomniac Games та, звісно ж, відсилок до оригінальної трилогії Сема Реймі. Взагалі екшн-сцени тут поставлені досить добре і стають додатковою окрасою фільму, хоча його головні плюси лежать зовсім в іншій площині.
За час, що пройшов із фіналу попередньої частини, герої помітно подорослішали, а їх переживання та проблеми подорослішали разом із ними, залишивши шкільні конфлікти десь далеко позаду. Крім болей у спині та усвідомлення необхідності правильної розминки перед бійкою з поганцями, Пітер Паркер стикається із самотністю, екзистенційною кризою ідентичності та тотальним зануренням у роботу, намагаючись втекти від цього всього. Новий фільм є черговим доказом того, наскільки важливими є шкільні або студентські друзі та як важко заводити нових у дорослому житті.
«З більшими проблемами приходить і більша драматичність» — могла б сказати тітка Мей, перефразовуючи свій класичний вислів про силу та відповідальність. Дійсно, завдяки всім вищезгаданим факторам, «Абсолютно новий день» відчувається помітно більш драматичним та глибоким фільмом, дозволяючи акторам проявити багатогранність свого таланту, а глядачам виокремити собі певні теми для роздумів. Замість видовищного, але пустого екшена Дестін Деніел Креттон зняв кіно про прийняття справжнього себе, з усіма тарганами та темними куточками особистості, в яких вони ховаються. А також про важливість мати дійсно близьких людей поруч, з якими приємніше ділити як радості, так і біди. Здається, що саме в цьому і є суть нашого дружнього сусіда Людини-Павука.
