За останні кілька тижнів у прокат виходить уже третій фільм про помсту. Слідом за “Конотопською відьмою” та рімейком “Ворона” в бій вступає свіжа екранізація роману Олександра Дюма “Граф Монте-Крісто” – у повному розумінні слова епічний пригодницький фільм. Сценаристами та режисерами життєпису легендарного французького героя виступили Матьє Делапорт та Олександр де Ла Пательєр, два талановиті французи, які до цього працювали над іншою історією Дюма – сценарієм до фільму “Три мушкетери. ДʼАртаньян”, що вийшов лише рік тому.
Цікаво, що у 2024 році роман “Граф Монте-Крісто” відзначив ювілей: вже 180 років ця історія великого кохання, зради та помсти має величезний успіх як книга і як кіно. Відомо близько шести десятків екранізацій роману. Тільки повнометражних версій ми нарахували 22 – п’ять німих фільмів та 17 звукових, зокрема й новий. І щоразу знаходяться шалені творчі голови, які беруться за нову екранізацію і це сміливий виклик. Чим хороша нова кіноверсія, розбирався журналіст “ПроШокіно”.
Чому цікавість до пригод Графа Монте-Крісто не спадає вже майже два століття? Бо там є все, щоб захопити уяву людини: романтична історія, трагедія, заздрісники та негідники, які роблять страшне проти чистої душі, помста, яка притягує всіх, як магніт.
Нагадаємо, сюжет тим, хто ще не читав роман. Молодого моряка Едмона Дантеса заарештували в день його весілля за злочин, якого він не коїв. Хлопець став жертвою колективної змови колег і кращого друга Фернана де Морсера, який зазіхав на наречену Едмона – Мерседес. У в’язницю замку Іф герой потрапляє за “політичною” статтею, як затятий бонапартист і зрадник батьківщини. 14 років гниючи у “кам’яному мішку” Дантес відточує свій план помсти, а ненависть дає йому сил втекти з неприступної в’язниці. Ставши “графом Монте-Крісто” Дантес знищує всіх ворогів по черзі. Але ціна помсти важка навіть для “мертвої” душі. Бо, як казав сам Дюма: “Ненависть сліпа, гнів безрозсудний, і той, хто впивається помстою, ризикує випити гірку чашу”.
Нова екранізація адаптована до оригіналу досить вільно, але не на шкоду основної історії: за довгих 173 хвилини фільму глядач встигає пройти всі основні етапи біографії Дантеса – гарне весілля, довга історія у в’язниці і навіть процес пошуку скарбів. А далі починаються маніпуляції із сюжетом, але все заради того, щоб дати більше часу на життя молодим персонажам: Альберу де Морсеру, принцесі Гайді та Бенедетто – незаконнонародженому синові королівського прокурора де Вільфора, одного з тих, хто зрадив Дантеса.
Спойлерити не будемо, але скажемо, що завдяки цьому у фільмі з’явиться нова дуже романтична любовна лінія, “намалюються” пару трупів, яких немає у Дюма, а сам граф перетворитися на справжнього «месника в масці». В сукупності все складеться в непередбачуваний фінал. Не сперечаємося, сучасне бачення історії справді вимагало доопрацювання. Правда якщо у романі Дюма історії всіх зрадників розказано до кінця, то у фільмі лінії деяких обриваються. Виглядає так, ніби на фінал у авторів не вистачило екранного часу.
В цілому ж “Граф Монте-Крісто” – дуже красиве та майстерно зняте кіно – тут дуже гарна операторська робота та божевільна праця художника з костюмів та реквізиторів, які наповнили історію речами, що буквально дихають ХІХ століттям. Похід у кіно цього разу здатний запросто замінити похід у музей.
Ну і окремий респект художникам по гриму, які на всі сто відпрацювали “месника в масці” (за 2,5 місяці зйомок виконавець головної ролі актор П’єр Ніне провів у кріслі на гримі 150 годин).
Нагадаємо, що роль Едмона Дантеса виконує відомий французький актор П’єр Ніне, знайомий українським глядачам насамперед виконанням головної ролі у байопіку «Ів Сен-Лоран» режисера Джаліля Леспера. «Голосом» Дантеса в українському дубляжі став український співак та ведучий Володимир Дантес.
