В українських кінотеатрах можна подивитись напружений трилер “Фатальний меседж” з Меґан Фахі та Брендоном Скленаром у головних ролях. ПроШоКіно™ ділиться ексклюзивним інтерв’ю з режисером Крістофером Лендоном після повернення до жанру трилерів, про роботу над “Фатальним меседжем”.
Читайте також: 5 причин подивитись фільм «Фатальний меседж»
Як ви вперше долучилися до роботи над фільмом “Фатальний меседж”?
Усе почалося з телефонного дзвінка від наших продюсерів, Бреда Фуллера та Кемерона Фуллера. Вони сказали, що мають сценарій, який, на їхню думку, може мене зацікавити, тож надіслали його мені. Це кумедно, бо я отримую чимало сценаріїв, але іноді просто відчуваєш: саме той. Щойно я почав читати, не зміг відірватися і прочитав усе за один раз. Здається, мені вистачило близько години, після чого я одразу подзвонив їм і сказав: “У цьому є щось особливе. Це справді щось надзвичайне!”
Що вас привабило в сценарії?
Ну, я не ставив собі за мету знайти саме трилер, але мене завжди приваблюють проєкти, які відчуваю на рівні кишечника, і у мене просто була така вісцеральна реакція на цей сценарій. Дивним чином він став для мене своєрідною книжковою підставкою. На початку кар’єри я написав фільм “Параноя”, який був моїм любовним листом до Альфреда Гічкока крізь призму Джона Г’юза. А “Фатальний меседж” став для мене наступним етапом розвитку — було справді цікаво попрацювати над чимось більш дорослим і зрілим після численних підліткових стрічок.
І жах тут не такий кривавий, а більш психологічний і реалістичним.
Найстрашніше тут те, що історія здається дуже приземленою й близькою до глядача. Це саме той сценарій, де люди можуть легко уявити себе на місці героїв і відчути: таке може трапитися і з ними. Є щось тривожно знайоме в думці про невидимого переслідувача у вашому телефоні, і, думаю, багатьом це зрозуміло. Я вважаю, що ми всі хоч раз переживали щось подібне — чи то в соціальних мережах, чи, можливо, навіть з колишніми. Саме тому концепція “Фатального меседжу” одразу знаходить відгук і перетворюється на цілком втілену, справді кошмарну версію цієї ідеї.
Вам також вдалося вбудувати комедію в цю концепцію. Як ви підійшли до цього під таким кутом зору?
На мою думку, структура жарту схожа на побудову моменту страху: комедія чудово роззброює аудиторію та допомагає встановити зв’язок із персонажем. Тому я намагаюся використовувати якомога більше цього, хоча тут це відрізняється від інших моїх фільмів, таких як “Щасливого дня смерті” чи “Химери”. Це комедії жахів, які досить сильно коливаються між двома жанрами; але я б сказав, що в “Фатальний меседж” ми використовуємо комедію економно, але ефективно, де жарти трапляються тоді, коли це доречно. Це не просто жарти заради жартів, і це відчувається інакше, ніж в інших фільмах. Але я завжди хочу, щоб люди сміялися – це частина задоволення. Мої фільми, як правило, є відображенням того, ким я є як особистість, вважаю, що набагато приємніше лякати людей, коли ти можеш їх ще й розсмішити.
Чи не могли б ви розповісти трохи про природу “хто зробив це” в цьому фільмі?
Одна з речей, які мені найбільше подобаються у фільмі “Фатальний меседж”, – це те, що він про жінку, яка одночасно намагається розгадати таємницю і запобігти злочину. Вайолет отримала завдання вбити свого кавалера, і в ресторані є невідомий, що є своєрідним ляльководом, який контролює її – стежить за кожним рухом, прислухається до кожного слова – поки вона намагається з’ясувати, хто ж він. Тож мені сподобалося грати з елементами таємничості, кидаючи підозри на різних персонажів фільму. Це бармен? Чи це хостес? Офіціант? Може, це навіть її кавалер, Генрі? У тій кімнаті з нею щонайменше сотня людей, тож це може бути хто завгодно. Я думаю, що цікаво спостерігати за тим, як глядачі занурюються в цю частину історії, намагаючись з’ясувати, хто це. Це справжня радість від фільму.
Отже, головна героїня цієї захопливої подорожі – Вайолет. Можете розповісти про неї трохи більше?
Вайолет – складний персонаж. Вона мати-одиначка, яка нарешті виходить у світ і відкривається для ідеї романтики та кохання. Вона погоджується піти на це побачення, і, звісно, нервує, так як має темне минуле і пережила величезну кількість знущань від свого попереднього партнера. У неї очевидні проблеми з довірою, але вона наважилась прийняти запрошення на новий крок. Для мене найцікавіше в її характері те, що вона починає з місця умовно «фальшивої сили», і ми починаємо вірити — це жінка, яка повернула життя на круги своя. Потім, з розвитком подій, ми спостерігаємо дві речі: по-перше, що у неї не все гаразд і що вона тріщить по швах, а її минулі травми починають переплітатися з цим кошмарним сценарієм; але також стає очевидним, що коли вона копає глибше, вона виявляється жінкою величезної сили, про яку сама навіть не підозрювала. У фільмі є критичний момент, коли вона зізнається, що не змогла захистити свого сина, але потім ми бачимо, що вона робить для цього все, що завгодно. Тому я люблю її образ, тому що Вайолет неймовірно вразлива, чесна і справжня, але потім вона досягає величезної сили, і це приносить задоволення.
Що принесла Меґан Фахі в роль Вайолет?
Як і більшість людей, я відкрив для себе Меґан Фахі у другому сезоні “Білого лотоса”. І я думаю, що у всіх була однакова колективна реакція: “Хто це?”. Меґан дивовижна! Вона акторка, яка може бути неймовірно вразливою, але водночас симпатичною, впевненою і приземленою. Мені здалося, що цікавим у другому сезоні “Білого лотоса” було те, що вона проводить величезну кількість часу, працюючи за столом. Тож ми всі відчули, що якщо вона була такою чарівною за тими столами, то, сподіваюсь, вона буде такою ж і за нашими. Це цікаво, тому що коли ви, як режисер, починаєте знімати фільм, у вас є певна історія того, що актори робили раніше; але це все, що ви повинні продовжувати, і цей фільм вимагає від Вайолет величезного діапазону. Я пам’ятаю, що це був, мабуть, лише другий день зйомок, коли у мене був момент “ага”, коли я зрозуміла, що Меґан хороша і здібна, і я подумала: “Вона все зруйнує!”. І це складна роль, тому що їй доводиться робити так багато, маючи так мало, знаєте, показувати багато або стриманість і контроль. Уявіть, вона грає людину, яка намагається впоратися з жахом від того, що її дитину і сестру тримає під дулом пістолета незнайомець, який може вбити їх, а може і не вбити, і при цьому прикидається, що вона на побаченні. Отже, Меґан справді довелося грати, і я не можу уявити, що хтось інший був би здатен зробити те, що вона зробила у цьому фільмі.
Хто її кавалер, Генрі? І як би ви описали їхні стосунки?
Генрі – художник, фотограф, який працює на мера. Я бачу його як хлопця, який перегорів на сцені побачень і до певної міри махнув рукою, але потім вирішив ризикнути з Вайолет. У нього був довгий період залицяння до неї, який базувався виключно на телефонних розмовах, поки він не переконав її зустрітися з ним особисто. Він відчуває, що вона особлива, тому я вважаю, що Генрі просто бачить у ній людину, з якою хоче познайомитися ближче. Але він також бореться зі своєю власною травмою, дізнавшись, що мер замішаний у диявольській схемі розкрадання. Зрештою, його поєднує з Вайолет те, що їх обох об’єднує відчуття зради з боку людей, яким вони довіряли і яких любили. Це зв’язок, який вони формують під час цієї вечері.
Брендон Скленар також блищить у цій ролі.
Брендон – чудовий актор з величезним діапазоном, і я вважаю, що в наші дні дуже рідко можна зустріти таку якість лідера. І я думаю, що з ним був певний момент виконання бажань, тому що фільм цікавий тим, що це свого роду перевернута казка, в якій, зрештою, Генрі – це дівчина в біді, а Вайолет – лицар у блискучих обладунках. Я подумав, що було б дуже круто, якби ця жінка пішла на побачення з хлопцем, який до смішного гарний і чарівний, а ти все ще думаєш, що з нею не так. Я вважаю, що це також дивним чином схиляє нас до версії “хто винен”, тому що він просто не може бути настільки ідеальним. Щось має відбуватися, і, безумовно, так воно і є. Тож Брендон відчував себе ідеальним хлопцем для цієї ролі, і він фантастично в ній впорався. Він неймовірно чарівний, кумедний і симпатичний. Таким чином, ви вболіваєте за них обох – це те, чого я хотів, щоб глядачі робили. Я хотів, щоб вони відчували, що інвестували в них та їхні стосунки, і він доклав до цього багато зусиль.
Чи можете ви пояснити, як за Вайолет спостерігають у ресторані?
Я хотів, щоб Вайолет відчувала себе замкненою в клітці, що, власне, і відображається у виробничому дизайні ресторану. Якщо ви озирнетесь навколо, то помітите, що в різних частинах ресторану багато золотих злитків, і це мало на меті створити ідею позолоченої клітки, оскільки вона швидко розуміє, що людина, яка спостерігає за нею, має повний доступ до всіх камер відеоспостереження. І вони встановили мікрофони по всьому ресторану: у загальних зонах, жіночій вбиральні, за її столиком… Вона не може піти нікуди, де б її не чула і не бачила ця людина, і не має можливості отримати допомогу від когось. Тож їй доводиться бути дуже винахідливою, намагаючись знайти способи звернутися по допомогу.
Ви не чужі для Blumhouse. Чому ви вважаєте, що цей проект ідеально підійшов цій унікальній продакшн-компанії?
Бренд Blumhouse завжди був пов’язаний з напругою та жахом. Одна з речей, яку я найбільше люблю в них, – це те, що вони беруть на себе сміливість і пробують те, від чого багато інших людей ухиляються. Я впевнений, що якби я взяв цей сценарій у Голлівуді і сказав, що хочу зняти трилер про двох людей, які всю ніч сидять за обіднім столом, більшість людей відповіли б: “Ні, дякую”. Але Джейсон Блюм і Blumhouse довіряють кінематографістам і дали нам можливість розповісти історію, яку ми вважаємо особистою і вартою уваги.
Отже, що глядачам сподобається у фільмі “Фатальний меседж”?
Думаю, глядачам сподобається стрімкий, напружений, захопливий та емоційний сюжет фільму. Знаєте, я думаю, що він чіпляє з різних сторін, ведучи справжню розмову з аудиторією про природу нашої часом вкрай жорстокої онлайн-культури. Перед тим, як зняти цей фільм, я пережив дещо особисте, коли на мене напала група незнайомих мені людей, і це страшне і дивне відчуття. Тому я думаю, що глядачі будуть співпереживати Вайолет і ситуації, в якій вона опинилася, вболівати за те, щоб вона взяла верх і повернула собі контроль над ситуацією. І “Фатальний меседж”, безумовно, обов’язковий до перегляду на великому екрані, тому що це особливий глядацький досвід. У фільмі багато поворотів і несподіванок, які просто вражають по-іншому в кінотеатрі, де можна почути, як всі разом реагують, намагаючись розгадати таємницю. Цей досвід незамінний.
