30 січня стартує прокат українського урбаністичного детективного трилеру “Дім за склом”. Режисером та співпродюсером стрічки став Тарас Дронь («DZIDZIO Перший раз», «Із зав’язаними очима»). ПроШоКіно розповідає цікаві факти про фільм в очікуванні прем’єри.
Ідея фільму
Тарас Дронь задумався над ідеєю фільму під час пандемії Covid-19. За словами режисера, тоді навколо почали розриватись людські бульбашки, стали помітні реальні люди, а не образи, які вони створюють. Світ розповсюдження наркотиків за допомогою інтернету ідеально підійшов під цю розповідь, адже там так само, люди не знають один про одного зовсім нічого.
Відбір акторки на головну роль
У другому турі на головну роль проходили проби шість акторок. За словами режисера, вони по черзі всі були в одній локації, в одному і тому ж костюмі і з кожною команда імпровізувала по годині відповідно до сценарію. Це був емоційний і доволі вдалий експеримент, адже завдяки відео, відзнятому у той день, через місяць режисер остаточно вирішив, що цю роль зіграє Ірина Островська.
Особливості фільму
За словами Тараса Дроня, основні інструменти у фільмі – це недосказаність і непередбачувані рішення головної героїні. В кіно достатньо довгих планів, які дають час глядачу проникнутись історією, але слід зауважити, що це не зменшує загальну динаміку фільму, адже події розвиваються досить швидко. Разом з тим емоційність персонажів захована глибоко і весь час відчувається неоднозначність персонажів та їхніх стосунків. В дилерському ланцюжку розповсюдження наркотиків люди не знають один одного в обличчя, і злочинцем може бути будь хто, навіть з близького оточення, що в фільмі використано як метафора існування суспільства, кожен має що приховувати і використовує таємні наміри для досягнення цілей.
Прем’єра фільму
Міжнародна прем’єра «Дому за склом» відбулася на Варшавському міжнародному кінофестивалі в рамках основного конкурсу. В Україні фільм першими побачили на Одеському міжнародному кінофестивалі в Національній конкурсній програмі.
Настрій фільму
Фільмування відбувалося в Циблях Київської області, в Українці та в самому Києві, зокрема на Лисій горі. Стрічка була знята на 35-міліметрову кіноплівку та завдяки цьому має особливий настрій, що нагадує скандинавські нуари.
