Інколи нам здається, що ми знаємо про українське кіно все. Але, як і будь-який, національний кінематограф, він має свої маловідомі фільми або стрічки, які пройшли повз увагу масового глядача. ПроШоКіно нагадає про українські фільми, які ви могли пропустити та маєте подивитись.
«Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», реж. Надія Парфан
Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Його opus magnum — профспілковий хор «Чорнобривці», у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло — а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
Актуальна та дуже тепла (майже в усіх сенсах) історія про роботу комунальників отримала приз «Кіноколо» від Спілки кінокритиків України як найкращий документальний фільм 2019 року. «Співає ІФТКЕ» — це та документальна стрічка, яка дивує багатством живих та цікавих персонажів настільки, що іноді забуваєш, що це неігрове кіно.
Читайте також: Українські кінофестивалі, які варто відвідати у 2024-му році
«Приятель небіжчика», реж. В’ячеслав Криштофович
Епоха «дикого капіталізму» щосили набирала обертів, коли Анатолія кинула дружина. Молодий, вродливий і розумний, зі знанням іноземної мови, але чомусь ніяк не вписувався в сучасне, абсолютно незбагненне для нього життя. Як нитка Аріадни у світі нової моралі стала для нього зустріч з колишнім однокласником Дімою, який успішно торгував у комерційному кіоску. Життя стає схожим на кіно. Необдуманий і легковажний вчинок Анатолія став першою ланкою в ланцюзі подій, в результаті яких було вбито чоловіка, що сам є найманим убивцею. Маленький син цієї людини назвав Анатолія татом… Як поведеться після цього Анатолій? Чи стане він батьком малому? Чи займе місце кілера?
Українсько-французький художній фільм, знятий за повістю Андрія Куркова «Любий друг, приятель небіжчика» передає образ турбулентного, але прекрасного Києва кінця 1990-х. Варто дивитись, якщо любите нуарне кіно з неоднозначними характерами головних героїв.
«Українські шерифи», реж. Роман Бондарчук
Через те, що в селі Стара Збур’ївка практично немає міліції, функцію охорони громадського порядку беруть на себе двоє місцевих жителів — 50-річний Віктор Кривобородько і 44-річний Володимир Рудьковський. Віктор і Володя поєднують обов’язки міліціонерів і соціальних працівників: вгамовують сімейні сварки, спиняють бійки між сусідами, шукають потопельників тощо — тобто займаються усім, окрім кримінальних злочинів. Однак після того, як починається війна, настрій у жителів села змінюється.
Фільм створено у копродукції України, Латвії та Німеччини. «Українські шерифи» став першим українським документальним фільмом, який отримав спеціальну відзнаку на Амстердамському міжнародному документальному кінофестивалі (IDFA) — найбільшому світовому фестивалі документального кіно, який щорічно проводиться з 1988 року.
«Коли падають дерева», реж. Марися Нікітюк
Події фільму відбуваються в українській провінції, де розгортається історія 5-літньої бунтівної Вітки, її двоюрідної сестри-підлітка Лариси та її коханого молодого бандита Шрама. Після смерті батька перед Ларисою гостро постає питання подальшого її майбутнього. Лариса хоче творити свою долю власними руками, та за любов до бандита Шрама її осуджує родина. Бабуся, яка переживає лише за те, що скажуть люди, та змучена мати Лариси підштовхують її до стереотипного сценарію життя. Лариса і Шрам планують втекти разом подалі від бандитів, розрухи та родичів.
Картина створена у копродукції Македонії, України та Польщі. Світова кінофестивальна прем’єра фільму відбулася 20 лютого 2018 року в рамках конкурсної програми Panorama Berlinale 68-го Берлінського міжнародного кінофестивалю.
Читайте також: 5 фільмів про українські 1990-ті: від пострадянського нуару до драм дорослішання
«Припутні», реж. Аркадій Непиталюк
Фільм розповідає про долю трьох жінок, а саме: бабусі, доньки та онуки, чиї долі переплетені, а життя наповнене складнощами і самотністю. Дія картини відбувається в полишеному мешканцями селі Припутні протягом однієї доби, яка кардинально змінить життя всіх героїв. Сюжет стрічки засновано на п’єсі Романа Горбика «Центр».
«Припутні» — повнометражний дебют Аркадія Непиталюка («Уроки толернантності», «11 дітей з Моршина») та один з перших фільмів в Україні знятих суржиком
Читайте також: Спроба порозумітись в “Уроках толерантності” – рецензія на фільм
