«Хліб і сіль» — фільм польського режисера Даміана Коцура. Стрічку було показано у програмі «Фестиваль Фестивалів» 14-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Прем’єра картини відбулась у секції “Горизонти» Венеціанського кінофестивалю, де стрічка здобула спеціальну відзнаку журі. Це мовчазна, але напружена драма, що досліджує проблему системної дискримінації у країнах Східної Європи та кризу самоідентифікації на прикладі історії компанії друзів з одного невеликого польського міста.
Тимек (Тимотеуш Бєс) повертається додому на літні канікули. Він вже три роки навчається у Варшавській музичній академії, а восени планує поїхати на академічну мобільність у Німеччині. Вдома нього чекає молодший брат Яцек (Яцек Бєс) та мати. Там майже нічого не змінилось: спокій, що межує із застоєм викликають знайомі відчуття повернення у минулий сезон життя. Яцек планує піти за стопами брата, але на думку Тимека — займається недостатньо, бо проводить багато часу зі своєю дівчиною.
Читайте також: Що таке Батьківщина для білорусів – рецензія на фільм
Як перечекати це літо? Провести його у компанії старих друзів, які, здається, зовсім не змінились. Проблема у тому, що Тимек виріс. Тож йому доведеться знову стати частиною спільноти, де він відчуватиме себе зайвим: сміятись з поганих жартів, слухати порожні розмови та мовчати, щоб не сказати зайвого.
У місті відкривається нова кебабна, в якій працюють емігранти. Окрім каси, компанія приносить туди пасивно-агресивні настрої та расистські жарти. Тимек намагається бути милим: він знайомиться з власником, Юсефом (Надім Сулейман), та питає, чи привітали їх з хлібом та сіллю (у польській мові цей вислів має схоже значення). Іноді герой відвідує заклад сам та ніби фліртує з Юсефом. Орієнтацію Тимека автори не проговорюють напряму, але з дівчатами у нього не складається. Тому ця лінія створює новий контекст та проблематику, змушує героя відчувати ще більше відчуження.
Читайте також: Український «День Незалежності». Рецензія на фільм
Ізольованість Тимека за дарденнівським документальним реалізом фіксує камера Томаша Возничка. Формат кадру 4:3 замикає персонажів у цьому середовищі, підштвхує зблизитись, вміститись, посунутись, щоб влізли всі, але насправді — створює дистанцію. Тимека втягують у події, до яких він не мав бути причетним, але через свою інертність — зупинити це не здатний.
Коцур працює з непрофесійними акторами. Розгубленість та непослідовність головного героя — справжня та переконлива.Тимек та Яцек — брати не тільки на екрані, їх тонкий емоційний зв’язок простежується у сценах гри на фортепіано. Тимотеуш Бєс — дійсно піаніст, у 2018 році він випустив свій дебютний сольний альбом, що містить фортепіанні концерти Моцарта та Шопена. Композиції останніх супроводжуватимуть картину до її кульмінації.
«Хліб і сіль» — це історія про несумісність внутрішнього світу та зовнішніх впливів, нетерпимість та порочне коло агресії, що замикається не на початковій точці. Повнометражний дебют Даміан Коцур видався тривожним та дуже чесним, якщо не з персонажами, то точно з глядачами.
В українському прокаті фільм стартував 5 жовтня.
Читайте також: Рефлексія воєнного життя. Рецензія на фільм «Відблиск»
