Через 24 роки після оригінальної стрічки “Гладіатор”, головну роль в якій виконав Рассел Кроу, в цьому році на широкі екрани виходить продовження – “Гладіатор 2”. Рідлі Скотт намагається завершити нескінчену історію непокірного гладіатора з блакитною кров’ю в жилах та жагою до свободи. Події повторюються, але чи вдасться цього разу головному герою розірвати це порочне коло і створити новий вільний Рим без корупції, насильства та експлуатації? Читайте у рецензії ПроШоКіно.
Оригінальний фільм “Гладіатор” вийшов у 2000 році і отримав п’ять “Оскарів”, зокрема й в номінаціях “Найкращий фільм” та “Найкращий актор” (Рассел Кроу). Продовження задумувалось вже наступного року, в 2001-му, частково був готовий сценарій, планували воскресили Максимуса і навіть велись переговори з Кроу. Останній хотів додати більше фентезійного в сюжет, режисер і сценарист хотіли іншого. Діло далі й не пішло. Раз в декілька років про фільм згадували, але згодом все затихло і, здавалося б, продовженню вже не бути. Аж до 2018 років. Далі фільм почав обростати подробицями і нарешті ми бачимо його на екрані.
Події “Гладіатора 2” відбуваються через 16 років після смерті Максимуса і Комода. Римом правлять близнюки Гета (Джозеф Квін) і Каракалла (Фред Хехінгер), імперія утопає в крові, вічних війнах та жорстокості. Син Люцілли (Конні Нільсен), Люціус (Пол Мескаль) живе з дружиною на північному узбережжі Африки – в Нумібії. Аж раптом туди вторгаються римляни на чолі з жорстким, але чесним полководцем Марком Акацієм (Педро Паскаль). Захищаючись поряд з Люціусом його дружина гине, а він сам стає рабом, а згодом і гладіатором. Шалена жага помсти, лють і кров батька та діда не дає йому ні схилити голову, ні померти.
“Забудьте про страх. Є або смерть, або ми”
Виявляється, Люціус – син Максимуса та внук колишнього імператора Римської імперії. І він ніби повторює долю батька: спочатку втрачає кохану жінку, потрапляє в полон, стає гладіатором, б’ється на арені в Римі, намагається скинути владу і побудувати нову імперію. Другий фільм повторює і ніби переосмислює історію для наступного покоління, перевтілюючи майже кожен окремий компонент оригіналу у варіантній формі. Проте, не все у новому фільмі йде по тому самому колу і фінал нарешті закриває майже усі арки героїв.
Попри те, що Люціус і Максимус багато в чому схожі, герої Кроу і Мескаля у дечому й контрастують. Погляд Максимуса косий і прямолінійний, він був солдатом, але вкладав в це усього себе. Погляд Люціуса чуттєвий, сумний, втомлений. Він продовжує справу батька на арені, та діда поза нею. Рідлі Скотт не помилився, обравши на роль сина Максимуса Пола Мескаля. Його роль у серіалі “Нормальні люди” зробила прорив у кар’єрі актора. Він зміг розкрити свій талант у фільмі “Після сонця”, за роль в якому отримав номінацію на “Оскар”.
Читайте також: Все що треба знати про Пола Мескаля – нову зірку світового кіно
Вийти фільму з тіні оригіналу також допомагає головний антагоніст Макрін у виконанні Дензела Вашингтона. Актор привносить у характер свого героя сліпучу харизму, витончену хитрість і холоднокровну жорстокість і підступність. Колишній раб, він видряпався на вершину, має багатство і силу, а тепер прагне одного – влади й помсти. Вашингтон органічний і самодостатній в цій ролі, проте часом здається, що йому дали замало часу для розгортання його лиходійств.
“Найкраща помста бути не схожим на своїх кривдників”
Імператорів-близнюків зіграли Джозеф Квінн (“Тихе місце: День перший”, “Дивні Дива”) та Фред Хехінгер (“Жінка у вікні”). Ці ролі додають нових плюсів у їхніх творчих доробках та піднімають ще вище у період кар’єрного зростання.
Приємно, що у новому фільмі жіночий образ для Рідлі Скотта має більше кольорів. Наприклад, дружина Люціуса була йому і другом, і коханою, і товаришем у бою, пліч-о-пліч ставши на захист від загарбників. Вона вміє й може захистити себе зі зброєю у руках. У той же час, матір у виконанні Конні Нільсен, як і в першій частині, готова на все заради порятунку дитини. Навіть пожертвувати коханням.
Рідлі Скотт перебуває у своїй стихії, знімаючи натовп, кроваві битви, грандіозність і помпезність тієї епохи. Як і в багатьох історичних драмах, в “Гладіаторі 2” можна провести багато паралелей до сучасної політики, зокрема й після президентських виборів у США, й після нападу росії на Україну. Режисер намагається знайти ідеальну модель існування імперії через історію боротьби та звільнення від корумпованого правління, побудувати новий Рим. І хоча такі ідеї трошки віддають затхлістю тисячоліть, а цитати героїв – виглядають занадто пафосно, девіз гладіаторів на арені “сила і честь” живе досі і за межами кіно.
