Якось Раян Гослінг вирішив зіронізувати над образом Раяна Гослінга, а отримав номінацію на “Оскар”. А згодом – і роль в одному з кращих (поки що) блокбастерів цього року – “Каскадер”.
За сюжетом фільму Девіда Літча, каскадер Кольт Сіверс працює разом із зіркою бойовиків Томом Райдером (Аарон-Тейлор Джонсон). Після отриманої на знімальному майданчику травми, Кольт зникає з радарів та кидає свою дівчину, операторку Джуді Морено (Емілі Блант). За 1,5 року на зв’язок виходить продюсерка Тома, Гейл Мейер (Ганна Ваддінгем), яка розповідає Кольту про те, що його колишня отримала перший режисерський проєкт — науково-фантастичну оперу під назвою “Металева буря” та пропонує стати до роботи. Сіверс летить до Австралії, де потрапляє у низку мелодраматичних подій, інтриг та кримінальних злочинів.
Читайте також: 5 фільмів, від яких неможливо відірватись
“Каскадер” — це адаптація американського пригодницького серіалу “The Fall Guy” Глена Альберта Ларсона. За сюжетом оригінального шоу, голлівудський каскадер Кольт Сіверс використовує свої навички у роботі мисливцем за головами. Звернення до шоу є водночас оммажем до телевізійних бойовиків 1980-х, так і дещо тривожним попереджувальним сигналом стосовно ситуації, в якій перебуває індустрія. Літч тривожно дивиться у бік AI та створення цифрових копій обличчь акторів. Паралельно він насипає безліч стилістичних відсилок на пригодницькі стрічки з минулого під саундтрек гурту Kiss.
Цей фільм — ода професії каскадера, яку створив такий самий fall guy у минулому. Свого часу, Літч співпрацював із Бредом Піттом, Жан-Клодом Вандамом та Меттом Деймоном. Тож саме завдяки роботі режисера та його існують заруби у “Бійцівському клубі”, “Матриці” (“Перезавантаження” та “Революція”), “300 спартанцях” та понад 50 інших картин. Не дивно, що на знімальному майданчику нового фільму було встановлено новий світовий рекорд — каскадер Гослінга, Логан Холладей, перевернувся в авто 8,5 разів.
“Каскадер” вийшов зразково постмодернічним бойовиком із великою кількістю цитат: від посилань на “Дюну”, “Шаленого Макса”, “Доктора Хто” до буквального проговорення реплік героїв “Форсажу”. Літч весело підколює жанр, у якому працює з початку своєї кар’єри, так, як Гослінг іронізує над власним образом, сформованим “Драйвом”, “Місцем під соснами”, “Тим, що біжить по лезу” тощо, та тим, що відокремлено існує в Інтернеті. У результаті виходить приємна багаторівнево-розважальна синергія, що потребує лише смачного попкорну та декількох годин вільного часу.
