Карпатьский гірський міжнародний кінофестиваль відбудуться в Ужгороді з 20 до 22 вересня вже вп’яте. Спеціальна програма фестивалю пройде з 23 до 27 вересня в Мукачево, де покажуть більшість конкурсних фільмів. В конкурсній програмі представлені 30 повних та короткометражних стрічок, присвячені горам, спорту та суспільству. Фестивальними центрами стали театр ляльок “Бавка” та артпростір “Ліс”. ПроШоКіно поговорили з режисером Дмитром Грешком (“Між небом і горами”, “Король лір: як ми шукали любов під час війни”) про цьогорічний фестиваль та його вплив на регіональну культуру.
Коли і як виникла ідея створити фестиваль? Якою була перша едиція CMIFF?
Коли я подавався на різноманітні кінофестивалі з документальним фільмом “Між небом і горами”, я помітив що у світі є така окрема категорія кінофестивалів як “гірські кінофестивалі”. Я подумав, що було б добре в Україні мати теж свій “гірський кінофестиваль”. Вже у 2020 році з представниками Закарпатської фільмкомісії, а саме Олександром Мерявчиком та Вячеславом Єгоровим, ми узгодили загальну концепцію кінофесту та регламент, щоб привернути увагу кіноіндустрії до Закарпаття та відродити кіновиробництво в регіоні й популяризувати гірський край. Перший кінофестиваль був аж 7 днів і ми його робили власним коштом, амбіцій було багато, але зараз з командою ми плануємо стільки активностей, скільки ми в змозі їх реалізувати.
CMIFF — фестиваль про кіно і гори. А про що ще?
У нас такі основні напрямки роботи: популяризація кіно і розвиток кіноіндустрії в регіоні, збереження культури, збереження природи та сталий туризм. Ну і в першу чергу це кіно зняті в горах чи про гори.
Як фестиваль змінився за ці 5 років?
У нас з’явилась чудова команда та постійні партнери, у співпраці з якими нам вдається кожного року робити кінофестиваль краще. Помітив що стало більше українських фільмів про гори.
Чи передбачені якісь ще заходи, окрім кінопоказів?
Кожного року ми також робимо освітню програму на кінофестивалі. Цього року буде панельна дискусія про кіно, лекція на тему фотографування в горах, та спілкуванням з гірським туристом екоактивістом.
Як мешканці Ужгорода реагують на фест? Чи багато охочих дивитись кіно? Хто ці люди?
По моїм спостереженням місцева публіка любить саме українські фільми про гори. Це глядачі всіх вікових категорій, деяких глядачів я впізнаю вже кілька років поспіль. З кожним роком кількість відвідувачів росте, багато гостей міста та переселенців теж ходять на покази.
Чи є локальні кінофестивалі культуротворчою подією у місті? Чи важливо проводити кінофестивалі у регіонах?
Я сподіваюсь, що так, і завдяки кінофестивалю ми зможемо надихнути місцевих кінопрофесіоналів на створення свого кіно про гори. Також важливо ділитись з глядачами життям гірських спільнот з усього світу та розширювати світогляд. Цього року ми також робимо покази в Мукачево, тому бути для нас регіональним фестом дуже важливо.
Читайте також: Українські кінофестивалі, які варто відвідати у 2024-му році
