В українському прокаті стартував новий боді-горор “Одне ціле” -режисерський дебют Майкла Шенкса. Це історія про співзалежність, страхи та неможливість зберегти дистанцію, коли “любов” стає буквально пасткою. Чим цікавий новий фільм – читайте в рецензії ПроШоКіно.
Міллі та Тім – молода пара, яка вирішує втекти від метушні великого міста і почати нове життя у віддаленому будинку. Хлопець щойно пережив травматичну втрату батьків, а дівчина все більше хоче насади своє бачення стосунків – пропонує однакого вдягатись, а на вечірці з друзями освідчується Тіму. Але замість ідилії вони стикаються з надприродним явищем: їхні тіла починають буквально зливатися в одне. Те, що в романтичних комедіях зазвичай звучить як метафора “ми створені одне для одного”, тут стає реальністю – лякаючою, абсурдною й огидною водночас.
Елісон Брі та Дейв Франко – подружжя в реальності, виконали головні ролі сімейної пари, тож у їхній хімії та 100-відсотковій віддачі сумнів не було ні краплі. Їхня гра щира, природна, з легкою іронією.
Щодо візуалу, то тут відчувається вплив Девіда Кроненберга. Клейкі тіла, шкіра, що розтягується, кістки – від цього неможливо відвести погляд, навіть якщо дуже хочеться. Жах настільки перебільшений, що часом він стає комічним.
“Одне ціле” – це не просто горор, а радше притча про те, як легко у стосунках втратити себе, розчинитися в іншому й перетворити любов на залежність. А з іншого боку, стрічка нагадала давній міф про андрогінів – сильних істот, що мали фізичні ознаки і чоловіка, і жінки. За їхню силу Зевс розділив їх і розкидав по світу. З тих пір вони живуть в пошуках своєї половинки. Так от “Одне ціле” – ніби осучаснена, переосмислена і трохи саркастична версія цього міфу.
