В українських кінотеатрах стартує прокат фільму “Вонка” (Wonka) Пола Кінга, який подарував нам два фільми про ведмедика Паддінгтона з Тімоті Шаламе у головній ролі (“Дюна”). Чи стане стрічка новою передсвятковою класикою, накшталт “Сам удома” чи “Полярний експрес” – покаже час, а поки рецензія на фільм від ПроШоКіно.
“Вонка” – сюжет фільму, сценарій та актори
Молодий і поки нікому невідомий фокусник і шоколатьє Віллі Вонка приїздить в умовно вигадане місто для того, щоб здійснити мрію мами і відкрити шоколадну крамницю. На шляху до здійснення мрії виникають перешкоди, з’являються друзі й шанувальники та навіть вороги, але Вонка усе долає.
Розробка фільму стартувала після того, як Warner Bros. випустила власну адаптацію роману 1964 року у 2005 році і здобула права на головного героя у жовтні 2016 року та повідомила, що новий фільм послужить історією походження Віллі Вонки. Тобто стане приквелом. У режисерському кріслі Пол Кінг, який зняв першу й другу частини пригод ведмедика Паддінгтона.
Над сценарієм працювали Саймон Фарнабі та власне сам Пол Кінг, які раніше працювали над тим-таки “Паддінгтоном”. Головну роль, Вонку, зіграв Тімоті Шаламе. Проте, він був не єдиним кандидатом, розглядались також Том Голланд, Езра Міллер та навіть Дональд Гловер. Зірковий склад поступово доповнився акулами британських і голлівудських фільмів: Г’ю Грант, Саллі Гокінз, Ровен Аткінсон, Олівія Колман, Джим Картер та Кіген-Майкл Кі.
А що по першоджерелу – книга “Чарлі і шоколадна фабрика”
Книга Роальда Дала “Чарлі і шоколадна фабрика” побачила світ у 1964-му році. Вона розповідає про хлопчика Чарлі з бідної сім’ї, який знаходить золотий квиток і потрапляє на фабрику ексцентричного шоколатьє Віллі Вонки. У фільмі ж творці вирішили пофантазувати на тему, яким була молодість Вонки. Автор піднімав проблематику стосунків між батьками та дітьми, поганого виховання і критикував суспільство.
“Вонка” – враження
Пол Кінг пішов шляхом повторення досвіду з попередніми сімейними фільмами. Все у “Вонці” перегукується з Паддінгтоном – головний герой відчайдушно намагається здійснити заповітну мрію, яка раніше була нав’язана близькою людиною, а коли не вдається – повністю спустошений. На його шляху трапляються добрі й погані люди, які дають йому віру й надію в наступний день, а тому він трансформує мрію під свої бажання. Тому й було присутнє враження, що це вже було. Тим паче, що з “Вонкою” такий варіант не підсилив загальну історію. По-друге, автори не надто переймались проблематикою з першоджерел, а тому й акторська гра виглядала місцями поверхнево й неправдиво.
Власне, що стосується акторів – основне враження залишили другорядні персонажі та прохідні сцени, в яких вони були органічними, живими. Наприклад, охоронець зоопарку та його кохана, чи похорони в соборі та церковні служителі, чи відкриття магазину шоколаду та сцени з місіс Пралкінс.
Окремо хочеться сказати про Г’ю Гранта. Звичайно, час бере своє і навіть така зірка, як Г’ю має пристосовуватись до нових реалій та грати кумедні ролі. Нагадаємо, що у “Паддінгтоні 2” – він грав поганця. У “Вонці” ж йому дісталась роль помаранчевого Умпа-Лумпа з зеленим волоссям – без сумніву, навіть епізодично він оживив стрічку. Але дивлячись на Гранта в ролі Умпа-Лумпа у “Вонці”, навіть не віриться, що в 90-х (а саме під час промоції фільму “Розум і Почуття”) його заарештували за секс з повією у публічному місці. Сумно.
Шо стосується Тімоті Шаламе, який зіграв самого Вонку – без сумніву, він якщо не очолює плеяду молодих акторів, то точно в перших рядах. Він органічний в різножанрових фільмах – “Назви мене своїм ім’ям”, “Разом з кістками”, “Дюна”. Він ідеально підійшов на роль кондитера з відточеною зовнішністю і ніжною посмішкою. Та все ж йому чогось не вистачило – чи то чарів, чи то професійності. Шаламе, яким би талановитим він не був, не є ні співаком, ні комічним актором, і не зміг зробити свого Віллі чимось більшим, ніж дивним юнаком в циліндрі і з шоколадом.
“Головне не шоколад – а те, з ким ти його розділиш”
Загалом, фільм залишає легкі позитивні враження, як від яскравої обгортки. Він “смачний”, але не розкриває основне. Мабуть, з фільмом про найкращого у світі кондитера щось не так, якщо він не залишає бажання розділити шоколад з дорогими людьми. Хоча, скуштуйте, може вам сподобається?
Читайте також: “Наполеон” Рідлі Скотта: мелодраматичний синдром. Огляд фільму
