В український прокат вийшов довгоочікуваний марвелівський блокбастер “Людина-мураха і Оса: Квантоманія”. Саме він став першим фільмом П’ятої фази мегапопулярної кінофраншизи та тридцять перша частина усього кіновсесвіту Marvel. І хоч улюблені персонажі виклались “на повну”, та все ж поступаються Кангу. І хоч масштаб початку нової фази втиснули у хронометраж нового фільму, та легкість ця стрічка все ж втратила, страждаючи від сюжету.
Про що фільм “Людина-мураха і Оса: Квантоманія”
Скотт Ленг, він же Людина-Мураха, після перемоги над Таносом у складі Месників, намагається жити життям суперзірки: він написав книгу і виступає на її презентаціях, роздає автографи, попиває пиво на найвищій точці Сан-Франциско з Гоуп (Людина-Оса).
Його іноді плутають з Людиною-Павуком, та поки через це він може не платити за каву – він не ображається. Єдиною “бунтаркою” у родині лишається його донька-підліток Кессі. Вона потрапляє у поліцейський відділок, а за сімейним обідом Ленг дізнається, що вона ще й квантовий вимір досліджує.
Скотт, звичайно, боїться, що донька “вляпається” у щось небезпечне. Але “вляпуються вони усі. Кессі винайшла пристрій через який вона з батьком, Гоуп, Генком Пімом та Джанет, матір’ю Гоуп, потрапляють у квантовий вимір. Там знаходиться імперія Канга, який не може вирватись “на волю”. Виявляється, що 30 років тому Джанет зіштовхнулась з ним і заточила у квантовому вимірі, тож Канг чекав на неї, щоб помститись і звільнитись.
Виконання й враження
Джонатан Мейджорс виконав роль Канга. Але вперше з ним ми знайомимось ще у фіналі першого сезону серіалу “Локі”. Там його звали Той Хто Залишається. Але у “Квантоманії” глядачам відкривають трохи більше інформації про нього. Але в цьому і біда: фільм так чудово і глибинно починався: батьківські почуття за доньку, кохання Мурахи та Оси, але творці наче про це все забувають і опікуються тільки Кангом.
Читайте також: Найочікуваніші кінопрем’єри 2023 року за версією Hollywood Reporter
Здавалося б, що рівень гумору, легкості та хімії мії героями має вирости, але цього немає. На жаль, між Раддом та Ліллі хімії не відбулось, Квантоманія місцями безсовісно списана із “Зоряних війн”, хоча тут багато чудово і приємного для ока хаосу, той момент, коли навіть броколі повстали, а росіяни – ні (враження від штурму вежі). Найорганічніше і найпереконливіше тут виглядає Мішель Пфайффер.
Звичайно, фільм поганим не назвеш, та блокбастер не зовсім дотягує до горної назви “Квантоманія”. Як для початку історії Канга – непогано, але як для повноцінної історії Людини-Мурахи і його сім’ю – геть кепсько.
Читайте також: Чого хоче жінка: враження від фільму “Супер Майк: Останній танець”
Читайте також: Чому “Вавилон” Дем’єна Шазеля краще, ніж про нього говорять
