«Смак пристрасті» або «The Taste of Things» (він же «La Passion de Dodin Bouffant») — стрічка французького режисера в’єтнамського походження Чан Ань Хунга. Прем’єра фільму відбулася на 76-му Каннському кінофестивалі та отримала «Золоту пальмову гілку» за найкращу режисуру. «Смак пристрасті» засновано на романі Марселя Руффа «Життя та пристрасть Додена-Буффана» 1924 року.
У центрі сюжету — гурман Доден Буффан (Бенуа Мажимель), який живе та працює у маєтку разом зі своєю шеф-кухаркою Енжені (Жульєт Бінош). Разом вони створюють вишукані рецепти й шукають нові смакові поєднання, але окрім спільної пристрасті до кулінарії та 20 років спільної роботи їх поєднують ніжні почуття. Доден вже декілька разів робив пропозицію Енжені, але вона стабільно відмовляє, бо не хоче, щоб їхні професійні стосунки програвали подружнім. Одного дня, під час приготування вечері для друзів гурмана, пара знайомиться із племінницею своєї працівниці, на ім’я Полін (Бонні Шаньо-Равуар). Вона має прекрасне почуття смаку та стає чудовою протеже.
Читайте також: Нестерпна легкість свободи. Рецензія на фільм “Бідолашні створіння”.
Додіна запрошують відвідати трапезу з принцом Євразії, паралельно ж в Енжені починаються проблеми зі здоров’ям. Мелодраматизму екранним стосункам гурмана та його шеф-кухарки надає реальна історія стосунків Бенуа Мажимеля та Жульєт Бінош. актори познайомились на зйомках фільму «Діти століття» 1999 року. Їхні стосунки тривали до 2003 року, тож зустріч через 20 років у «Смаку пристрасті» — ніжна, солодко-гірка та досить меланхолійна.
Події стрічки відбуваються у 1885 році, за п’ять років до офіційного початку найжиттєрадіснішого та безтурботного періоду в історії Франції — «Прекрасної епохи» (1890-1912). Розвиток та осучаснення кулінарної традиції, доведення рецептури шампанського до досконалості та поява абсенту: короткотривалий, але щасливий етап історії припадає на зустріч «осені життя героїв».
Читайте також: Історія життя й любові. Рецензія на фільм “Боб Марлі: Одне кохання”.
Значну частину хронометражу займає процес приготування страв: над створенням фільму також працював (та отримав невелику роль) французький шеф-кухар П’єр Ганьєр, нагороджений 14 зірками Michelin. У «Смаку пристрасті» їжа водночас є першою й останньою сходинками піраміди Маслоу: це спосіб вираження емоцій, мова кохання та витвір мистецтва.
Режисер передає гастрономічну насолоду через серію яскравих та соковитих образів та звуків. Камера часто безперервно обертається кухнею протягом хвилин, фіксуючи кожен рух та поступово занотовуючи кожен етап створення нового кулінарного винаходу Буффана. «Смак пристрасті» — це понад 2 години гастрономічного ескапізму чи дуже смачного ASMR, що не тільки збуджує смакові рецепти, а й повертає до стану абсолютного спокою, не зважаючи на загальний драматичний синопсис.
