В український прокат вийшов байопік “Боб Марлі: Одне кохання” (Bob Marley: One Love) про життя й творчість – ямайського виконався такого жанру музики, як регі. І хоча байопіками вже давно нікого не здивуєш, є в цьому фільмі те, за хочеться передивитись знову. Більше подробиці у рецензії ПроШоКіно.
Сценаристи Зак Бейлін, Френк Е. Флауерз та Теренс Вінтер розумно уникають стандартного шаблону фільмів про реальних персонажів «від народження до могили», і зосереджуються на важливих роках співака, зокрема на випадку у Лондоні, де пацифіст Марлі, пережив замах на життя, коли невідомі обстріляли його будинок, поранивши його та рідних.
Чудово обіграно й тот факт, що творчість не може бути поза контекстом, поза політикою (дуже актуально в наш час, чи не так). Боб Марлі, як митець, який ніс певні наративи в народ, мав вплив на політичну ситуацію на Ямайці. І хоча це доволі цікавий ракурс його життя у розрізі політики та впливу на ситуацію у країні, на екрані все ж не вистачило саме того, як Боб Марлі перевів регі на новий рівень. А, враховуючи, що це перший великий байопік про регі в Голлівуді, доцільно було б про це розповісти.
Роль Боба Марлі блискуче виконав Кінгслі Бен-Адір (“Барбі”, “Вторгнення”). Актор вивчав десятки годин записів виступів та інтерв’ю Марлі, чудово відтворює цю розслаблену постать на сцені і в житті.
Хоча новий байопік прагнув розкрити складні фігури, все ж скочується в банальність поклоніння героям. Але це гарне, яскраве кіно з чудовою акторською грою, особливо вражає Лашана Лінч у ролі Ріти.
