Ідеальне завершення чи провальне продовження? Огляд фільму “Пункт призначення: Родове прокляття”

Минуло 14 років з виходу п’ятого фільму франшизи «Пункт призначення». І нарешті довгоочікуване продовження культової франшизи –  “Пункт призначення: Родове прокляття” (Final Destination: Bloodlines). На відміну від попередніх частин, цей фільм слідує не за видінням головного героя, тепер це видіння переживає у своїх кошмарах онука жінки, якій вдалось перехитрити смерть. Та не все так просто, а чому – в огляді ПроШоКіно.

Читайте також: Гайд з кінофраншизи “Пункт призначення”

Сюжет розповідає про студентку Стефані Рейєс (Кейтлін Санта Хуана), яку мучать кошмари про катастрофу на скляній вежі в 1960-х роках. Виявляється, в цій катастрофі вижила її бабуся Айріс (Габріель Роуз), хоча це наклало прокляття на їхню родину. Стефані намагається розірвати це смертельне коло, шукаючи допомоги у Вільяма Бладворта (це остання роль Тоні Тодда).

Цього разу смерть полює не лише на тих, хто вижив після подій у вежі, а й на тих, хто успадкував їхнє прокляття. А тому режисери Зак Ліповскі та Адам Штайн придумали нові інтригуючі локації, прийоми та пастки для героїв. І хоча це вже не інтригує, та все ж дивитись це цікаво. Багато сцен у шостій частині відсилають до минулих: барбекю, стельовий вентилятор, автобус тощо.

“Пункт призначення: Родове прокляття” можна назвати чудовим поверненням до початку франшизи, але, в той же час, нічого нового стрічка не пропонує глядачам. Для завершення франшизи – це ідеальний фінал, як для продовження серії – вже все сказано.