В прокат вийшло романтичне фентезі “Велика смілива красива подорож” (A Big Bold Beautiful Journey), яка цінна ролями двох першокласних акторів Коліна Фаррелла та Марго Роббі. Чи вдалося цим двом створити на екрані хімію, розбирався оглядач ПроШоКіно.
Почнемо з Марго Роббі. Для зірки нашумілої стрічки “Барбі” новий фільм став поверненням на великий екран після того, як в 2022 році актриса вирішила взяти паузу в акторській кар’єрі. З її версією вона це зробила щоб уникнути перенасичення публіки її образами на екрані. Одразу можна відмітити, що якби Марго потримала паузу ще трохи і відмовилась від ролі в A Big Bold Beautiful Journey, то це пішло б фільму на користь. Ця історія набагато тонша, ніж та плакатна напориста гра, яку зазвичай пропонує глядачу австралійська актриса. Роббі не вдалося перетягнути на себе ковдру першості у Фаррелла, але вона позбавила цю історію тієї тихої романтики та інтимності в якій, зазвичай, народжується нове кохання.
За сюжетом Сара (Марго Роббі) та Девід (Колін Фаррелл), двоє самотніх і ще досить молодих людей, знайомляться на весіллі спільної подруги. В результаті начебто випадковості, хоча насправді ні, Сара та Девід невдовзі вирушають у подорож, яку навігатор в їх автівці називає “Великою Сміливою та Красивою”. Роблячи на своєму шляху зупинки, за вказівкою того ж самого навігатора, герої фільму отримують можливість відкрити низку чарівних дверей і опинитись в абсолютно іншому місці далеко у минулому. Переходи в часі подарують цим двом можливість знову пережити найважливіші моменти свого минулого життя і таким чином пропрацювати дитячі та підліткові травми та підрівняти когнітивні викривлення. Ну і тим самим отримати шанс змінити своє майбутнє.
Як ви вже зрозуміли, історія в цій стрічці, сценарій до якої створив Сет Райс (“Меню”), розповідається оригінальна. Її особливість у тому, що вона наскрізь просякнута психологією. А от біда, що всі ці психологічні пошуки, всі ці копирсання в подіях минулого, які формують наше майбутнє, вийшли у режисера Когонади дуже мінорними і занудними. З цього занудства історію не витягує навіть передчуття народження кохання між людьми, які бояться зобов’язань. А можливо просто це кохання між Девідом та Сарою було таким холодним, що повірити в нього виявилось досить важко.
Розхитати цю історію не допомагають ні чорний гумор деяких персонажів, ні сцена, де Фаррелл чи не вперше в карʼєрі співає та танцює в сцені з мюзикла з дивною назвою “Як вижити в бізнесі, не докладаючи особливих зусиль”. Хоча робить він це прикольно. До речі, цей танок Фаррелла нагадав інший танок, який не так давно подарував нам Том Гіддлстон в науково-фантастичній драмі “Життя Чака”. Є щось спільне між несподіваними хореографічними виступами двох крутих акторів та і між самими фільмами в цілому.
Читайте також: Танці Тома Гіддлстона, Стівен Кінг та дідусь з “Зоряних війн” – рецензія на фільм “Життя Чака”
Краще за все сприймати “Велику сміливу красиву подорож” як бенефіс Колліна Фаррелла, чий природній магнетизм за кілька десятиріч прикрасив багато гарних фільмів. Привід для бенефісу є – менше чим через рік цьому хлопцю 50. Він втілює на екрані абсолютно різні типи чоловіків і не боїться бути смішним та наївним, вразливим та чуйним, сміливим та відважним. Одна з фішок його акторства – це виразна міміка, бо іноді він, лише одними очима та своїми видатними бровами, може зіграти в кадрі перехід від трагедії в комедію і назад. Для режисера Когонади, у якого Фаррелл знімався до того в фільмі “Після Янга”, співпраця з актором була чи не вирішальною, коли він брався за “A Big Bold Beautiful Journey”.
“У Коліна дуже багатий внутрішній світ і це завжди видно в його очах, – каже режисер. – Ми одразу бачимо: в його житті були і біль, і перемоги. У ньому також є щось есенційно романтичне – за своєю природою він поет. І в цілому він має те, за що кожен закохується в нього хоч трохи”.
Впродовж екранної подорожі ми починаємо закохуватись в Коліна Фаррелла і потиху, коли Марго Роббі занадто довго затримується на крупному плані, згадуємо в темряві залу його “Лобстера” та “Фантастичних звірів”, “Залягти на дно в Брюгге” та “Банші Інішерина” за який він отримав нещодавно Оскар. Сам Колін Фаррелл називає свій новий фільм “подорожжю до світла”.
Але він сам і є світло, він і є тим пунктом призначення, до якого ми рухаємося в цій мандрівці по дорозі досліджуючи власне життя і міркуючи, де б ми могли опинитися у житті, якби звернули колись в інший бік. Тож можливо любов Сари та Девіда вас не зворушить, але для втечі від нудьги у вас завжди є ви самі.
