В прокат вийшла романтична комедія “Любить не любить”, яка зовсім не є ромкомом, а тим, чим вона в оригіналі і називається — The Drama. Фільм має рейтинг 18+ за “ненормативну лексику, сексуальний контент та деякі ознаки насильства”, і повністю відповідає своїй назві. У чому ж полягає драма героїв Зендеї та Роберта Паттінсона, розбиралося ПроШоКіно.
Одразу варто попередити глядача, що фільм не принесе вам милого задоволення, на яке варто розраховувати з його назви в українському прокаті. Насправді назва взагалі не дуже точна, бо, виходячи з сюжету, немає сумнівів, що головні герої фільму люблять одне одного. Лише кохання і триматиме цих двох поряд після того, що відбулося на початку. Лише кохання доведе цих двох до весілля, хоча з самого початку стає зрозуміло, що його варто відкласти.
Насправді це кіно незручне, воно весь час провокує і змушує нервово соватися в кріслі. А тримають Зендея та Роберт Паттінсон, які на межі свого драматичного таланту розповідають нам історію про довіру та вміння чи невміння прощати.
І все б у героїв було добре, якби не ті дурні розваги за столом. Ніколи, прошу вас, ніколи не беріться грати з дорогими вам людьми у гру, де кожен змушений зізнатися у найгіршому вчинку, який він коли-небудь скоїв. Бо ця ідея, якщо процес до того ж підсилений великою кількістю алкоголю, може мати страшні наслідки. От молодята Емма та Чарлі в компанії подружки нареченої (Алана Хаім) та шафера (Мамуду Аті), взялися в неї зіграти, і на волю вирвалася таємниця, яка почала загрожувати майбутньому сімейному щастю головних героїв. Це ми ще не говоримо про те, що дружка взагалі зненавиділа свою подругу, а наречений видалив з компа свою весільну промову, в якій йшлося про щирість та чисту душу його нареченої.
Насправді в таємниці, яку спʼяну розбовкала Емма, ховається ключовий секрет сюжету. Критики підозрюють, що, розбираючи реакції американців на ситуацію, режисер Крістофер Борглі тролить Америку. А хотілося б просто, щоб Зендея та Паттінсон подарували нам міцну мелодраматичну історію з гарним фіналом на кшталт “Будинку біля озера” з Буллок та Рівзом.
Музейний арт-куратор Чарлі Томпсон у виконанні Роберта більшу частину фільму виглядає загнаним у кут, він страждає, сумнівається та робить купу нерозумних вчинків, що приводить всю ситуацію до сумного, хоча і відкритого фіналу. Зендея в цьому фільмі дуже красива, особливо у весільній сукні, та більшу частину історії їй доводиться вибачатися та боротися з рефлексіями нареченого та з проявами культури скасування себе самої.
Щодо хімії на екрані між Паттінсоном і Зендеєю, то вона є, але не можна сказати, що це хімія великого кохання. Є в цих стосунках помірність та стриманість. Режисер не подарував нам сцен ні їхнього першого поцілунку, ні першого разу, коли ці двоє взялися за руки. Ми бачимо їх на порозі весілля, коли цукерково-букетний період вже минув і люди почали серйозно дивитися в майбутнє як сімʼя. Що цікаво, так це спостерігати за підготовкою досить заможних американців до весілля. Цьому процесу у фільмі відведена важлива роль. І зображений він не без гумору — ось звідки прокатникам вдалося витягнути на поверхню жанр ромкому.
Попри все, фільм викликає купу емоцій. І крім розважальної функції, він має ще функцію виховну для тих молодих людей, які збираються в майбутньому побратися. Бо це ж наче очевидно, що у стосунках має бути довіра, відвертість і терпимість, але в реаліях так є не завжди. А без цього, лише на почуттях та біохімії, щастя не збудуєш. Чомусь здається, що багато пар після походу в кінотеатр матимуть по дорозі додому серйозну розмову.
