Як серферка ледь Землю не зруйнувала – рецензія на фільм “Фантастична 4: Перші кроки”

Ловіть нову, цього разу космічно-футуристичну рятувальну місію. Після яскравої прем’єри в прокат вийшла супергеройська історія “Фантастична 4: Перші кроки” (The Fantastic Four: First Steps). ПроШоКіно розповідає чи вдалося Marvel вирвати цю історію з черги невдач.

У “Фантастичної четвірки” (далі ФЧ), заснованій на коміксах про однойменну команду від Marvel Comics, в кіно склалася нелегка доля. У 1994 році фільм був знятий, але так і не вийшов в прокат. “ФЧ” 2005 та 2015 років були погано зустрінуті критиками і, як результат, фільми провалилися в прокаті.

Нова “ФЧ: Перші кроки” стане другим перезапуском серії фільмів про цей квартет супергероїв. Режисуру довірили Метту Шекману, який багато працював на ТБ, в його доробку такі шоу, як “Гра престолів” та “Фарго”, а самостійно він зняв дуже вдалий серіал “Ванда/Віжн”, який теж належить Marvel. В ньому Шекман душевно розповів історію про Червону відьму і саме після цього, скоріш за все, і отримав крісло режисера в новій версії “ФЧ”, яку зняв у стилістиці ретро-футуризму 60-х. Але успіх цьому фільму принесе не стилістика, а те, що Шекман взявся розповісти нам більш душевну та людяну історію, ніж прийнято в Marvel. Хоча до цього прецедент вже був – фільм “Громовержці”, який довів, що супергерої можуть бути душевними.

Читайте також: Сяйво Флоренс Пʼю і скорочена Ольга Куриленко – рецензія на фільм “Громовержці”

За сюжетом науковець Рід Річардс він же Містер Фантастик та його дружина жінка-невидимка С’ю Шторм (Ванесса Кірбі) мешкають в нью-йоркській штаб-квартирі з дизайном в стилі 60-х минулого століття. Коло них недалечко брат С’ю – Джонні (Джозеф Квінн), він  же Людина-Смолоскип, і камʼяна людина Бен Грімм (Ебон Мосс-Бахрах), якого всі кличуть просто Річ. За роки, коли члени ФЧ повернулися з космосу зі суперздібностями, вони стали знаменитостями та набули статусу захисників світу.

На початку історії Рід да С’ю дізнаються, що скоро стануть батьками. Та цю радість затьмарює прибуття на Землю Срібної Серферки (Джулія Гарнер), яка повідомляє землянам, що незабаром їхню планету поглине могутня космічна сутність – Пожирач світів Галактус. Тож ФЧ вдягає свої біло-сині скафандри і шурує в космос домовлятись з Галактусом, який виявляється, дуже любить просто для забави “поїдати” цілі світи. На перемовинах дуже очікувано все йде не за планом, тож ФЧ мчить додому будувати стратегію захисту. Ну і по дорозі С’ю народжує сина в умовах невагомості. Малого називають Франкліном. У фільмі він зображений досить умовно – відчуття таке, що його малював ШІ.

Вся перша “космічна” частина фільму виглядає дуже олдскульною – комп’ютерна картинка всесвіту та всі науково-фантастичні елементи, включаючи момент телепортації, виглядають так, наче ти в компʼютерній грі початку 2000-х. Хоча сцена де Срібну Серферку, що влаштовує гонитву за ФЧ, затягує чорна діра, виглядає дуже сучасною та ефектною.

Та не переймайтесь, друга частина, в якій Галактус прибуде на Землю та почне трощити нещасний Нью-Йорк, подарує нам нарешті динаміку подій та крутий екшн. Так, знищувати багатостраждальний Манхеттен з кожним разом кіношникам все складніше. Зрозуміло, що кожен наступний новий варіант повинен бути витонченішим. І тут вже Містер Фантастик придумає разом з командой таку круту ідею спасіння людства, що їй можна аплодувати.

І немовля зіграє в цьому плані надважливу роль і приманки – бо саме син Ріда та С’ю потрібен Галактусу, і рятівника ФЧ. Оскільки протягом  фільму багато разів буде сказано, що Франклін володіє суперздібностями, від яких світ в майбутньому офігіє, то ми розуміємо, що на нове перезавантаження ФЧ у Marvel велетенські плани. Не тікайте на титрах і все побачите.

Акторська гра досить задовольна. Паскаль старанно розтягується на всі боки – така вже в нього суперсила, а Кірбі зосереджується на материнстві, що в результаті підштовхує її до героїчного вчинку. Разом ці персонажі невтомно грають в ідеальну сімʼю, в чому трошки з “цукром” перебирають. Камʼяний Бен Грімм закохується в шкільну вчительку (дуже неочікувана поява у великому кіно Наташі Ліонн), ну а Людина-Смолоскип спробує сподобатись Срібній Серферці, яка, металева та гола, весь час наче танцює на своєму серфі. І якщо чесно, зірку “Озарку” в лискучому хромі не можна впізнати. Але памʼятаючи, які Гарнер має акторські здібності, шкодуєш, що образ вісниці Галактуса залишився майже не розкритим.

Ще ми побачимо володаря Підземелля Людину-крота (Пол Волтер Хаузер) – якому навіть дісталося кілька реплік, врешті цей прикольний персонаж дуже прикрасив історію. Це зрештою було цікаво. Головна порада – не очікувати від “Перших кроків” якихось серйозних речей. Пафосу “Местників” ця історія на щастя не має. Це приємне, не нудне, розважальне кіно, зняте в стилістиці часів, коли люди ще вірили в дива і тому вони з ними траплялися. От і ви спробуйте повірити.