Посольство України у Франції звернулось до компетентних владних інституцій країни, зокрема до міністерства культури, щодо кричущого випадку привласнення організаторами Фестивалю російського фільму у Парижі та у місті Таверні (столичний регіон) української кінематографічної спадщини. А саме – фільм Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» (у Франції демонструється під назвою «Вогненні коні») як частини «російської культури», – повідомляє Укрінформ.
Фестиваль російського кіно у Франції відбудеться з 7 по 17 березня “Ми вважаємо важливим, навіть у цей неспокійний час і незважаючи на насильство влади, продовжувати захищати та популяризувати російську культуру, особливо в кінематографії, – зазначено на сайті кінофестивалю. Це вже 10 едиція фестивалю у Франції, цього року його присвятили пам’яті Олексія Навального: “Девізом наш фестиваль обрав «За іншу Росію». Ту, за яку боровся Навальний і його фонд, – відкриту і демократичну Росію.” Організовує захід асоціація “Інша Росія”.
«Культура продовжує цинічно використовуватися для легітимізації російської агресії. Відомо, що роками цей фестиваль «російського фільму» спирався на підтримку російської влади. Очевидно, що, незважаючи на ніби формальну зміну акцентів організаторами, їх методи багато в чому залишаються незмінними», – заявили кореспонденту Укрінформу в українському посольстві.
Дипломати наголосили, що йдеться випадок культурної апропріації, тож просять французьку владу розібратись з ситуацією та відновити справедливість.
Неросійське кіно у програмі
“Тіні забутих предків” (1965) – фільм Сергія Параджанова, режисера вірменського походження, створений на основі однойменної повісті Івана Коцюбинського. Картина була створена на базі кіностідії імені Олександра Довженка та заклала підвалини формування напрямку українського поетичного кіно. Водночас фільм став одним із символів політичного супротиву радянській системі та дисидентського руху.
Окрім “Тіней забутих предків” Параджанова, на фестивалі показали ретроспективу Лариси Шепітько – української режисерки, що народилась у Бахмуті та навчалась у майстерні Олександра Довженка на режисерському факультеті у ВДІКу. До програми увійшли її картини “Крила” (1966), “Сходження” (1976) та “Прощання” (1982).
Читайте також: Три українські фільми покажуть на Манчестерському кінофестивалі у Британії.
