Ті, хто виріс на книгах про Гаррі Поттера, знають все про вершкове пиво, карти чарівників, шоколадні жаби, квідич і пророцтво. Дитинство можна вважати чарівним. Дж. К. Роулінг створила цілий світ, в який можна втекти, всесвіт, який ставав все більш складним, заплутаним і просоченим символізмом порівняно з невинністю перших книг. Крім книг, більшість із нас з нетерпінням чекали екранізацій, бажаючи побачити, як чаклунство втілиться на екрані.

Зрозуміло, що фільми додають власні повороти то тут, то там, або інтерпретують щось інакше, ніж ми собі це уявляли. У фільмі явно більше дії, ніж у книзі, наприклад, Гаррі не літає із драконом навколо замку, як це показано у фільмі, але ми не заперечуємо проти цього.
Справедливим є те, що кожна сцена не може потрапити у фільм. Серія книг про Гаррі Поттера складається з семи томів, кожен із яких збільшується в міру просування. Це сотні та сотні годин контенту, який режисери мали втиснути у зрозумілий формат фільму, тому деякі речі були втрачені та змінені, щоб усе це вмістилося і мало сенс.
ПроШоКіно склали рейтинг із 10 моментів поттеріани (а може й більше), які були змінені у фільмах порівняно з книгами.
1. Дружба «золотого тріо»
Перші два фільми «Філософський камінь» та «Таємна кімната» були більш-менш вірні книгам, можливо, тому що на той час романи були менш складними. Проте «Гаррі Поттер і в’язень Азкабана», який став поворотним пунктом серії та, можливо, однією з найкращих книг, покладав великі надії на фільм. Режисером фільму став Альфонсо Куарон, і хоча він привніс стилістичні зміни, змінився зміст. Бурхливі стосунки між Роном (Руперт Ґрін) та Герміоною (Емма Вотсон), які є одним із ключових моментів серії, у третьому фільмі практично не торкалися. У книзі вони посварилися через те, що кіт Герміони ледь не з’їв щура Червохвоста (який насправді був Пітером Петіґру, людиною, яка зрадила батьків Гаррі). Проте у фільмі про це є лише один діалог, і на цьому все закінчується.
Дружба трійці була особливо зруйнована в третій книзі, і вони відчувають укол сорому, коли Геґрід каже їм: «Я думав, ви цінуєте свою дружбу більше, ніж мітли та щурів, от і все». У цьому й полягала принадність книжок: вони просто розплутували передісторію Волдеморта, знищуючи його і Пожирателей смерті, тоді як безвідповідальний уряд відвернулося від них. Це був також розвиток відносин трійці один з одним, а також з оточуючими людьми.
Сварки Рона і Герміони також стали сходинкою до роману, що зароджується, в наступних книгах.

2. Характер Рона Візлі
Характер Рона несправедливо страждає у наступних фільмах, оскільки він зводиться до жменьки комічних реплік із боку. Рон – один із найлюдяніших персонажів у серії, з його почуттям невпевненості та злістю на те, що він найкращий друг героя. Він завжди був відтіснений на другий план, на тлі своїх надто успішних братів. Проте у фільмах усе це не розглядається. Він повільно згасає як важливий персонаж, і навіть глибина його почуттів до Герміони не отримує особливої уваги. Це стає марною тратою Руперта Ґрінта.
Читайте також: Робота над помилками: Зустріч випускників школи чарівництва та чаклунства Гоґвортс
Одна з кульмінаційних сцен сьомої книги – коли він ламається, розуміючи, що Герміону катує Белатриса Лестранж. На жаль, ми не бачимо такого напруження. У наступних фільмах їхні стосунки, повні напруженості та агресії, показані лише з висоти пташиного польоту. Тож вибачте нас за те, що ми не зовсім відчули хімію, коли у сьомому фільмі стався їхній довгоочікуваний поцілунок.

3. Джині Візлі
Що ж, це все одно краще, ніж стосунки Гаррі та Джині у фільмах. До п’ятої книги Джині Візлі стає палкою, яскравою і зухвалою жінкою. Однак у фільмах вона виглядає скромною та слухняною, веде діалог то тут, то там, навіть нахиляється, щоб зав’язати шнурки Гаррі. А їх страшенно незграбний поцілунок у шостому фільмі, це просто іспанський сором! Стосункам Гаррі та Джині у кінофраншизі не приділяється жодної уваги – ще один фатальний недолік. Зрозуміло, що Роулінг сама дала сплеск їхнім стосункам аж у шостій книзі, але вони все одно заслуговують на якийсь сюжет.

4. Ельф на ім’я Вінкі
Четвертий фільм режисера Майка Ньюелла, «Келих вогню», стирає ключові елементи, такі як присутність Вінкі, домового ельфа, який відіграє важливу роль в обслуговуванні родини Кравч і знає багато темних секретів. У книгах Барті Кравч-старший звільняє Вінкі, і вона починає працювати на кухні Гоґвортсу разом із Добі. Герміона лютує від такого поводження з Вінкі і створює Громадянську Асоціацію Відновлення Незалежності Ельфів (Society or Promotion for Elfish Welfare), що було досить кумедним аспектом її особистості, який можна було б включити у фільми. Однак у фільмі немає ні SPEW (Society or Promotion for Elfish Welfare), ні Вінкі.

5. Мародери
Можливо, найгірша адаптація з книг – це поверхова увага до Мародерів. Є пара флешбеків, що показують Джеймса та Ко у школі, а потім Лілі у дитинстві, але це все.
У книжках розповідається набагато більше. Примітно, що у фільмі втрачено той факт, що вони створили Карту Мародерів. Звичайно, назва є, і глядачі можуть скласти два та два, але це ключовий елемент в історії, і додаткова інформація була б дуже доречною.

6. Персонаж Драко Мелфоя
Том Фелтон у ролі Драко Мелфоя, такий чудовий і уїдливий, як він є, видно лише мигцем. У шостому фільмі ми лише мельком бачимо його внутрішню метушню, коли він бореться із самим собою. В решту часу він просто присутній у ролі заклятого ворога, спостерігаючи із боку.

7. Лікарня Святого Мунґо
Несамовиті моменти в лікарні Святого Мунґо, які дають уявлення про характер Невіла Лонґботома, також не потрапили у фільм. У книзі Невіл відвідує своїх батьків у лікарні, бо їх закатували до божевілля Барті Кравч-молодший та Белатриса Лестранж. Це пікантний момент, пов’язаний із особистістю Невіла. Навіть пояснення Дамблдора про пророцтво, пов’язане з Невілом, обірвано у фільмі. Відсутність цих елементів забирає суть персонажів, адже читачі книги уявляли собі щось зовсім інше.

8. Сім’я Гонт
У семи книгах міститься багато довідкової інформації про більшість головних героїв, включаючи Лорда Волдеморта та його минуле. Багато чого з цього було скорочено в «Напівкровному Принці», щоб зробити фільм зручним для перегляду та легшим для сприйняття. Тим не менш, трохи дивно, що правильне пояснення минулого Того, кого не можна називати, було змінено. Флешбеки з Томом Реддлом і його передісторією з Морфіном Гонтом, Бобом Оґденом і Марволо Гонтом скорочені, що є великим недоглядом, оскільки це лише поверхова частина історії Волдеморту, що приховує його прагнення до влади, панування та вимоги до чистої раси.
Читайте також: Керівництво з перегляду фільмів про всесвіт Гаррі Поттера в порядку хронології подій
Сім’я Гонт була нащадками Слизерина, що робило їх чистокровними та багатими. Після кількох поколінь близьких зв’язків, щоб захистити рід, Меропа Гонт народила Тома Марволо Реддла. У фільмах про це замовчується і згадується, але не показується.

9. Фінальный поєдинок між Волдемортом та Гаррі
У другій частині «Смертельних реліквій», можливо, найбільш розчаровуючим аспектом став фінальний поєдинок між Волдемортом та Гаррі. Це пафосніше уявлення реального поєдинку, ніж те, що відбувається в книзі, оскільки двоє навіть відмовляються від паличок і починають бити один одного.
Фраза Гаррі: «Давай закінчимо все так, як почали, Том», не має сенсу у фільмі, тому що все почалося зовсім не так. Плюс Волдеморт у фільмі розсипається попелом над землею, але в книзі все ж таки він помер менш поетично. Залишилось його тіло.

10. Полтерґейст Півз
І, можливо, те, за що фанати так і не пробачили фільму: відсутність Півза, полтерґейсту. З ним можна було б вигадати стільки гумористичних сцен і комічних моментів.
Гоґвортс відомий безліччю привидів, наділених індивідуальністю, таких як Святий Нік та Плакса Міртл. Проте, не всі вони потрапили на екран. Півза, набридливого полтерґейста, було вирізано зі сценарію і навіть не було випробувано на екрані. Персонажа мав зіграти Рік Мейолл.

Книги багатошарові, складні й у деяких моментах занурюють у темні області людської психіки. Це не просто добро проти зла, персонажі мають безліч відтінків сірого та набагато більше нюансів, ніж це було показано у фільмах. Що ж, всесвіт Гаррі Поттера розширюється. Подивимося, що принесуть нові фільми, навіть якщо вони не будуть адаптацією оригінальних книг, на яких ми виросли.
Нагадаємо, режисер перших двох стрічок про Гаррі Поттера Кріс Коламбус розповів про реакцію глядачів, яким вдалося подивитися тригодинну версію фільму “Гаррі Поттер і філософський камінь”. На його думку, картину потрібно випустити для широкої аудиторії.