“Справжній герой” – це чорна комедія Ромена Гавраса. Режисер збирає в одному кадрі Кріса Еванса, Аню Тейлор-Джой, Венсана Касселя, Сальму Гаєк і Джона Малковича і обіцяє глядачам цікаві видовища. Тож яким вийшов фільм – в огляді ПроШоКіно.
У центрі історії — Майк Тайлер у виконанні Кріса Еванса. Колись він був голлівудською зіркою, а тепер його кар’єра переживає серйозну кризу. Після публічного зриву Майк намагається повернути собі прихильність публіки та довести, що він усе ще той самий герой, якого всі звикли бачити на екрані. Саме тому він приїздить на розкішний благодійний вечір, організований мільярдером Беном Бракеном (Венсан Кассель).
Раптово на вечірку вривається група радикальних активістів на чолі з Джоан (Аня Тейлор-Джой). Вона переконана, що світ наближається до катастрофи, тому, щоб врятувати світ, треба принести в жертву трьох людей. І серед тих, кого обирають для цього ритуалу, опиняється Майк.
Саме тут “Справжній герой” із сатири на багатих поступово перетворюється на дивний трилер із елементами чорної комедії. Певний час неможливо зрозуміти, що перед нами – терористичне захоплення, релігійний фанатизм, екологічна маніфестація чи, можливо, щось набагато більш містичне.
Аня Тейлор-Джой прекрасно втілює харизматичну й загадкову Джоан. Кріс Еванс взагалі стає справжнім відкриттям фільму. Після років у ролі Капітана Америки актор отримує можливість зіграти повну протилежність своєму супергеройському амплуа. Майк – самозакоханий, невпевнений, дещо жалюгідний і дуже смішний чоловік.
Читайте також: Більше ніж супергерой: найяскравіші перевтілення Кріса Еванса
У фільмі також з’являються Сальма Гаєк, Джон Малкович, Сем Річардсон, Венсан Кассель та Charli XCX, що додає ваги та масштабу стрічці. Але саме масштаб стає для “Справжнього героя” і проблемою. У першій половині фільм дуже чіткий, проте з розвитком історії Гаврас починає додавати дедалі більше тем і не всі вони встигають отримати повноцінний розвиток.
У результаті “Справжній герой” стає не настільки гострою сатирою, як обіцяє його перший акт, і не настільки глибокою притчею, якою він намагається стати ближче до фіналу. Але це доволі незвичайний фільм для Кріса Еванса, якому явно подобається руйнувати власний супергеройський образ. Навіть спочатку можна порівняти з “Трикутником смутку”, але не отримує свого власного “я”.
