У Великій Британії відбувся Manchester Animation Festival, де свої роботи представили три переможниці UA/UK Animation Lab — спільного проєкту фестивалю анімації LINOLEUM та британського видання Skwigly Animation Magazine.
Серед десятків поданих робіт було обрано три, авторки та продюсери яких отримали шанс підготувати проєкт до виробничого етапу, створити ефективний пітч-дек для презентації потенційним копродюсерам за підтримки менторів — британських продюсерів і режисерів, а також презентувати себе на провідних анімаційних фестивалях України та Великої Британії.
ПроШоКіно розпочинає серію публікацій – коротких історій від українських фіналісток та менторок проєкту.
До переможця: Розкажіть про свій проєкт, ідея, підготовка, робота над проєктом, презентація (пітч). Актуальність цієї теми. Назвіть 5 речей для успішного розвитку української анімації.
Ірина Сосімович: Проєкт почався з великих мрій про цілий мультсеріал рік тому і за цей час мрії стали цілями, які ми виконуємо одна за одною. Ідея всесвіту трансформувалася, вдосконалювалася і знайшла різні втілення. Наразі ми завершили короткометражний фільм, який вже починає свою фестивальну подорож; почали девелопмент пілотної серії, пишемо графічну новелу для залучення додаткової аудиторії та тесту сюжетів для серій мультсеріалу. Наш всесвіт затишний та знайомий кожному, а герої реалістичні та привабливі. Це історія для глядача, який переходить з дитячого світу в дорослий, і стикається зі справжніми проблемами підліткового життя. Як говорить наш слоган, «це не просто історії про перехідний вік — це відчуття і досвід підлітковості». Для підлітків зараз виробляють небагато контенту, тим паче в Україні, і ми хочемо заповнити цю нішу особливим проєктом, який говоритиме з аудиторією її мовою та допоможе подивитися на проблеми-пригоди через героїв Олексу, Кейсі та Джордана. На презентації в Манчестері ми познайомили з нашими персонажами в пілотній історії, а також презентували розробки до інших сюжетних ліній та загальну структуру епізодів. В Києві це знайомство дуже захопило і насмішило аудиторію. Соціальні мережі вже в очікуванні шоу і перші презентації подають надії на успіх проєкту. Шукаємо можливості втілити пілотну серію для того, щоб перейти до наступного етапу втілення наших амбітних планів!
5 речей для успішного розвитку української анімації: навчання у досвідчених колег, використання всіх можливостей, нетворкінг, стратегічне планування та спілкування з аудиторією. Ми беремо до уваги ці фактори, стрімко розвиваємося та бачимо результати роботи.
До ментора: Що можете сказати про українську анімацію і нове покоління аніматорів? Як нові таланти відчувають світові тенденції і чи задають тон самі? Що особливого знаходите в цьому проєкті?
Джорджина Гуркомб: Я вважаю, що українська анімація є надзвичайно динамічною, поєднує унікальний візуальний стиль з темами, які є глибоко особистими та культурно резонансними. Ця нова генерація аніматорів приносить у свою роботу надзвичайну стійкість. Стикнувшись з тривожними реаліями, їхнє мистецтво передає як сирі емоції, так і надію на світле майбутнє, що надає їхнім проектам автентичності, яка резонує на глобальному рівні. Також відчувається сильне почуття ідентичності та гордості, яке пронизує їхнє оповідання, що, на мій погляд, є рідкісним і впливовим.
Щодо навичок, я помітила складне розуміння як традиційних, так і цифрових технік, а також готовність експериментувати. Незважаючи на виклики війни в їхній рідній країні, вони розширюють межі можливого та демонструють вражаючу здатність до інновацій. Ця комбінація культурного багатства, емоційної глибини та технічного експериментування ставить українських аніматорів у позицію зробити значний внесок не лише в Україні, але й на міжнародній анімаційній сцені. Спостерігати за цим було неймовірно надихаюче.
Українські аніматори мають гостре усвідомлення глобальних тенденцій, зберігаючи при цьому унікальний голос, який відчувається свіжим і актуальним. Їхня здатність поєднувати культурні наративи з сучасними анімаційними трендами демонструє вражаючу адаптивність. Проте саме їхня готовність порушувати глибокі та складні теми, такі як стійкість, втрата та ідентичність, вирізняє їх і може вплинути на нові глобальні тренди.
Співпраця з Іриною була справді значущим досвідом. «Перехід на літній час» не лише візуально привабливий; він також багатий на сюжетну глибину. Її персонажі малюються з емпатією, а її історія насичена емоційними нюансами, які говорять про стійкість людського духу. Здатність Ірини знаходити красу і надію в складні часи є як зворушливою, так і надихаючою.
Особливо вражає її відданість своїй справі, незважаючи на виклики, які приносить війна. Готовність Ірини приймати нові ідеї та розвиватися як художник свідчить про її пристрасть і відданість своїй справі. Її робота демонструє, як мистецтво може подолати труднощі та передати універсальні істини, і я впевнений, що її проект та вона як художник знайдуть відгук у широкої аудиторії.
В індустрії, що швидко розвивається, залишатися в курсі подій та бути гнучким є ключовими аспектами, досліджуючи нові інструменти та технології. Ваші досвід і культурний фон пропонують щось надзвичайно цінне для глобальної анімаційної спільноти. Використовуйте це як свої сили та розповідайте історії, які можете розповісти тільки ви. Пам’ятайте, що автентичність глибоко резонує з аудиторією, і саме це може вирізнити вашу роботу. Приймайте стійкість і продовжуйте втілювати свої особисті переживання у своїх мистецьких формах.
