Що ж, ми дочекались! В українських кінотеатрах виходить спортивна драма “Незламний” (в оригіналі The Smashing Machine) режисера Бенні Сафді про Марка Керра. Це перший його фільм, який він зняв сольно, без свого брата Джоша. Головну роль у стрічці виконав Двейн Джонсон. У фільмі він також об’єднався з Емілі Блант, з якою вже грав в “Круїзі Джунглями”. Але вишенькою на цьому торті є Олександр Усик, який зіграв українського бойця змішаних єдиноборств та кікбоксера Ігора Вовчанчина. ПроШоКіно одні з перших подивились фільм і розповідають, чому варто йти в кіно на цю кінострічку.
Сюжет фільм
Стрічка охоплює певний період з життя Марка Керра — одного з піонерів змішаних бойових мистецтв (MMA), а саме – з 1997-го до 2000-х. Він був непереможним, “руйнівною машиною” на рингу приємний співбесідник у медіа аж до доленосного бою з Вовчанчиним. Після бою він розплакався в роздягальні, як дитина, а далі ще гірше – токсичні стосунки з дівчиною Дон, залежність від опіатів та невідомість в кар’єрі. Тут надія на славу та фінансовий успіх накладається на фізичне виснаження, травми, біль, залежність і внутрішню боротьбу…
Тут починається період боротьби зі своїми демонами. Він потрапляє в лікарню через передозування, потім добровільно йде на реабілітацію. Його підтримують друзі, а от спокою у стосунках з дівчиною він так і не знаходить, тож рухається далі самостійно. Через деякий час вона повертається, але краще не робить.
Акторська робота
Двейн Джонсон часто говорив, що хотів би зіграти серйозну драматичну роль і тут йому це вдалося. Він заглибився у складного, багатогранного персонажа. Він багато працював над фізичною схожістю: носив протези, макіяж та парики, працював з мімікою та тілесністю, а також постійно перебував в емоційному напруженні. Він намагався зіграти кам’яну брилу, яка тріснувши показала своє м’яке та світле нутро. І хоч до Фенікса з його “Джокерем” дуже далеко – тут він органічний.
Емілі Блант грає дівчину Керра – Дон. І тут вона не опора, не емоційний заряд для нього, а навпаки – ключовий емоційний контраст Марка. Але сценарій недостатньо розкриває ні її мотиви, ні самого персонажа, проте чудово контрастує з боротьбою Марка. Сцени їхніх конфліктів і протистоянь – затягнуті та банальні.
Ну і звісно Олександр Усик – зовнішньо він не схожий з Ігорем Вовчанчиним, та й режисер розповів, що це неважливо. Головне – темперамент, запал, спортивний азарт. Чесно кажучи, спочатку ми думали, що Усика буде дуже мало на екрані, але українські глядачі дійсно приємно здивуються, побачивши його у фільмі доволі багато.
Враження
“Незламний” – спортивна драма з інтимними, ледь вловимими моментами. Його темп місцями динамічний, а інколи затягнутий з певною недосказанністю. Камера Масео Бішопа слідує за героями, підглядає, що дає ефект документальної стрічки. Хоча і така уже була знята у 2000-х. Тож навіщо робити з ігровим кіно щось подібне – незрозуміло.
І якщо інші спортивні байопіки розказують про те, як важко перемагати і в першу чергу себе, то тут навпаки – стрічка показує шматок життя Марка Керра, де йому, щоб виграти, довелось програти, зокрема і самому собі.
Читайте також: Головні фільми у кар’єрі Двейна Джонсона
