Короткометражне кіно після початку повномасштабного вторгнення в Україні переживає справжній бум, адже зараз це найбільш швидка та порівняно із повним метром, недорога можливість рефлексії на події, які хвилюють українське суспільство. В нашій підбірці зібрані важливі короткометражні фільми 2023-2024 років. Вони розповідають про війну та справедливість, імперіалізм, пошуки себе, дому та ідентичності, про символізм та навіть про дослідження космосу.
Читайте також: Оголошено конкурс проєктів короткометражних фільмів для підтримки українських кінематографістів
1. “Там де закінчується Росія”, режисер Олексій Радинський, продюсерка Люба Кнорозок.
Фільм занурює в події, які відбувались наприкінці 1980-х років. Саме тоді група кінематографістів з України здійснює кілька експедицій до віддалених регіонів Сибіру. Відеоматеріали з цієї поїздки були віднайдені у Києві через більше ніж 40 років. Саме вони стали основою для сюжету кіноесе, яке досліджує явище російського імперіалізму, показуючи як з «легкої руки» імперії евенки, саха та луораветлани втрачали свою мову й ідентичність, отримуючи нові назви — “тунгуси”, “якути” і “чукчі”.
Робота отримала три престижні нагороди — за найкращий фільм національного конкурсу, приз глядацьких симпатій та спеціальну відзнаку від спілки кінокритиків України на Київському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів (KISFF) у 2024 році. Також стрічка отримала головну нагороду як найкращий короткометражний фільм на Ризькому міжнародному кінофестивалі та премію “Кіноколо” за найкращий документальний короткометражний фільм. А вже в лютому вона буде показана на кінофестивалі в Роттердамі.
2. “Під знаком якоря”, режисер Тарас Співак, продюсери Люба Кнорозок, Тарас Співак.
Подібно до попереднього фільму, архівні матеріали і тут стають ключем до відтворення історичних подій. У фільмі “Під знаком якоря” ці кадри розповідають про трансформацію Київського вищого військово-морського політичного училища — колись символу радянської ідеології. Робота досліджує тонкі зв’язки між минулим і сучасністю, культурою та війною. Це кіно — погляд на ідеологічну еволюцію інституцій через призму кінохроніки епохи розпаду СРСР і становлення незалежної України. Переглянувши його, глядач може добре прослідкувати про глибокі та інколи парадоксальні зв’язки між війною та культурою, радянською спадщиною та сучасною ідентичністю.
Цього року, фільм здобув головний приз DOCU/Коротко на Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA.
3. “Чи справді місяць зроблений із сиру?”, режисерка Настя Канарьова, продюсерка Надія Парфан.
Фільм розповідає про молоду українську астрофізикиню Олену Компанієць, яка попри війну продовжує вивчати галактику та спостерігати за зірками та чорними дірами. Паралельно з цим, вона веде уявний діалог із ненародженою донькою, розмірковуючи про загадкову природу світла і темряви.
Робота була представлена в рамках Національного конкурсу короткометражних фільмів на 53-му Київському міжнародному кінофестивалі «Молодість», що відбувся у жовтні 2024 року.
4. Анімаційний фільм “Я померла в Ірпені”, режисерка Анастасія Фалілеєва, продюсери Мартін Вандас та Юрай Красногорський.
Це відверта та глибоко емоційна історія розкриває особистий погляд режисерки на трагічні 10 днів, проведені в Ірпені під час початку повномасштабного вторгнення. В фільм вдало вплітається тема стосунків — як романтичних так і загальнолюдських. Додає автентичності та унікальності стрічці ще й те, що вона намальована вугіллям, яке режисерка придбала в магазині художніх матеріалів.
Анімаційний фільм отримав головний приз Міжнародного конкурсу на фестивалі актуальної анімації та медіа-мистецтва Linoleum у 2024 році, а також був визнаний найкращим анімаційним фільмом за версією Національної премії кінокритиків “Кіноколо” у 2024 році.
5. Анімаційний фільм “Мокош”, режисерка Анна Дудко, продюсери Анна Дудко та Олександр Шатківський.
У центрі сюжету — історія про руйнування старого світу і народження нового, а головні української міфології.
Сюжет побудований навколо глобальної катастрофи: сонце розпадається на шматки, приводячи світ до хаосу та важких часів. На цьому тлі головна героїня Мати-Природа, уособлена в образі богині Мокоші, використовує всю свою силу, щоб відновити рівновагу. Через народження нового циклу життя вона запобігає загибелі світу, що лежить під уламками старого світила. Хоча мультфільм не має прямої прив’язки до теми війни, проте майстерно розкриває тему руйнування, трансформації та відродження, що не може не відгукуватись, адже ми зараз проходимо дуже подібний шлях.
Ця стрічка була номінована на VIII Національну кінопремію “Золота дзиґа” у 2024 році в категорії “Найкращий анімаційний фільм”.
6. Фільм “Це побачення”, режисерка Надія Парфан, продюсери — Надія Парфан, Ілля Гладштейн та Ірина Ковальчук.
Події стрічки розгортаються у Києві під час повномасштабного вторгнення. В сюжеті добре розкривається краса й незламність міста, яке не лише продовжує жити під час війни, але й стає символом боротьби за європейські цінності. Цікавим фактом є те, що ця кінострічка є омажем — своєрідним жестом шани до культового фільму Клода Лелуша “C’était un rendez-vous”. Режисерка не просто переосмислює кінематографічний “Міф Парижа” як міста любові та революції. Вона пропонує глядачам новий символ Європи сьогодення — Київ.
Фільм отримав спеціальну відзнаку на 73-му Берлінському кінофестивалі (Berlinale) у 2023 році в рамках короткометражного конкурсу.
7. Документальний фільм “Лелеки завжди повертаються додому”, режисерка Ґала Козютинська, продюсер Ігор Бабаєв.
Фільм розповідає про Ґалу та Віктора, які під час війни прагнуть знайти свій рай на землі, попри війну. Вони купують занедбаний будиночок у Карпатах і починають його відбудовувати, створюючи місце миру та спокою. Тут можна вирощувати власну їжу, насолоджуватися тишею та краєвидами гір. Важливим символом як стрічки, так і цієї невеликої частини життя героїв, стають лелеки що гніздяться поруч із їхнім будинком. Птахи стають уособленням надії, відродження та незламності духу. Однак із настанням зими та загостренням війни все змінюється, а спокійне життя опиняються під загрозою.
Фільм став переможцем Національного конкурсу короткометражних фільмів на 53 Київському міжнародному кінофестивалі “Молодість” та отримав приз глядацьких симпатій на Львівському міжнародному фестивалі короткометражних фільмів Wiz-Art у 2023 році.
8. “Додаткові сцени”, режисери Роман Хімей та Ярема Малащук, продюсери Бйорн Ґельдхоф, Віктор Шевченко.
Події фільму розгортається на 377-й день війни. Київське подружжя вступає в суперечку через подушки: яка з них призначена для сну, а яка — для декору. На перший погляд буденна та не зовсім важлива в контексті подій дискусія, поступово переростає у глибше обговорення. Через призму повсякденного життя герої досліджують межу між реальністю та вигадкою, документальним та ігровим кіно, а також зв’язок між війною та цивільним життям.
Фільм отримав Спеціальну відзнаку від Національної спілки кінокритиків України на 53-му Київському міжнародному кінофестивалі “Молодість”, а також був визнаний найкращим короткометражним ігровим фільмом на премії “Кіноколо”.
9. “Чорничне літо”, режисерка Марія Кондакова, продюсери Тьєррі Лунас, Ольга Бесхмельницина.
Сюжет розгортається навколо життя 14-річної Ксюші, яка разом із матір’ю та старшою сестрою збирає чорниці в лісі неподалік Києва, щоб заробити гроші для сім’ї. Під час збору ягід Ксюша домовляється зі старшою сестрою, щоб та прикрила її від матері, і зустрічається зі своїм 18-річним хлопцем Мішею. Закохані настільки захоплюються почуттями та зовсім забувають про небезпеку, яка може чатувати на них глибоко в лісі.
Прем’єра стрічки відбулась на французькому телеканалі “France 3”, також вона була представлена на фестивалі KISFF.
10. “Сонечко”, режисер Сергій Кулибишев, продюсерка Анна Соболевська.
Фільм розповідає про успішного інстаграм-психолога та батька-одинака, який виховує свого 10-річного сина. Незважаючи на власний досвід виховання жорстоким батьком-аб’юзером, він намагається бути найкращим татом для свого сина. Одного дня хлопчик заявляє, що хоче іншого тата і просить дозволу жити у сусіда зверху. Ця ситуація змушує батька переосмислити свої стосунки з сином та власні батьківські підходи.
Фільм «Сонечко» отримав спеціальну відзнаку від AMO Pictures на фестивалі Миколайчук Open 2024 та був відзначений за найкращий сценарій на британському фестивалі Short Com 2024.
До 31 січня українські кінематографісти мають можливість подати проєкт свого фільму на конкурс “Повний Короткий” та отримати 20 000 $ на його створення. Організаторами є RIBBON у співпраці з Decentralized Pictures (DCP) та колективом Групою Кінотрон. За результатами конкурсу буде обрано 4 переможців. Окрім фінансової підтримки, обрані учасники отримають наставництво від експертів з Decentralized Pictures та відомих діячів і діячок української кіноспільноти. На етапі подачі заявки режисерам не обов’язково мати продюсерів, головне подати синопсис та чітко розписати ідею вашого майбутнього фільму. Українські кіномитці, що проживають за кордоном, також можуть подати заявку. Головною умовою залишається витратити гроші на виробництво на території України.
Заявки можна подавати на сайті за посиланням. Але перед тим, як почати, радимо ознайомитись із регламентом за посиланням.
