Встигнути до 25-ти – огляд комедії “Стюардеса Наташа рятує Мону Лізу”

Втомились від супергероїки та драм? Тоді вам точно зайде весела французька комедія з елементами абсурду та феміністичними нотками “Стюардеса Наташа рятує Мону Лізу” (Natacha (presque) hôtesse de lʼair). ПроШоКіно подивились фільм і розповідають про що він.

Зняла її режисерка Ноемі Сагліо, яка багато років спеціалізується на “жіночих” картинах. В її доробку є, наприклад, фільм “Янголи Ніцци” про життя та пригоди двух безстрашних поліціянток чи комедія “Ой, матінко!” (Telle mère telle fille), в якій одночасно завагітніли мати та її доросла донька – тут дуже весело зображує вагітність сама Жульєт Бінош.

В своїх комедіях Ноемі завжди вдається на фоні веселощів дуже гостро піднімати феміністичні питання. Її нова комедія “Natacha (presque) hôtesse de lʼair”, що перекладається як “Наташа (майже) стюардеса” не є виключенням. На цей раз мова йде про життя жінок у Франції на початку 60-х.

В центрі історії Наташа (Камійя Лу) – дівчина яка для за мірками 1963 року занадто вільна, занадто висока і з надто рівним волоссям. Та найстрашніше для її батьків те, що головна мрія їх доньки не вийти заміж, як належало б порядній дівчині, а стати стюардесою, щоб мандрувати по всьому світу. Дівчина захоплюється жінками, які літають світом без чоловіків і не мають потреби кожного дня готувати на цілу сім’ю.

Та є одна проблема: не зважаючи на всі свої зусилля, Наташа не відповідає  стандартам стюардес 60-х. По-перше, вона має два зайвих сантиметри зросту, а по-друге, вона занадто… або недостатньо… – ех, що б це не було, у неї цього немає! Так думає головний стюард Вольтер (Венсан Дедьен), який вже вчетверте дискваліфікує Наташу з конкурсу стюардес.

Дівчина в розпачі, бо їй вже 24, вік за мірками 60-х вже “похилий” – ще трохи і вона вийде за межі вікового цензу у відношенні стюардесою, який коливається на відмітці у 25 дівочих років. Такі вже у Франції дурнуваті закони. Але доля таки підкидає Наташі шанс попрацювати на рейсі Париж – Нью-Йорк. Та перш ніж вона встигає сказати: “Будь ласка, пристебніть ремені безпеки”, ситуація виходить з під контролю, бо зухвала банда злодіїв прямо з трапу викрадає найвідомішу картину в світі – “Мону Лізу”. Шедевр Да Вінчі мав відправитись до Нью-Йорку у салоні першого класу разом з французьким міністром культури і ось якісь негідники вже везуть його в невідомому напрямку.

Наташа береться розібратися з проблемою, бо на думку новоспеченої стюардеси ніхто не має чіпати ручну поклажу пасажирів її літака. Тож вона відправляється в погоню за злодіями, разом з полохливим стюардом Вольтером – тим самим, що її весь час банив на конкурсі.

А далі довготелесу стюардесу і вусатого коротуна стюарда під час гонитви за шедевром чекає карколомна та весела подорож  Францією – від суворих обривів Нормандії до лавандових полів Провансу і морських пейзажів Лазурного берегу.

А ще їх чекає зустріч з гламурною фальсифікаторкою творів мистецтва, з підступною пра-пра-правнучкою Мони Лізи та помічником міністра культури з промовистим імʼям Жак Ширак (Антуан Гуі), до речі єдиним представником чоловічої статі, який в цій історії не виглядав ідіотом і був чогось вартий.