До Дня святого Валентина в український та світовий прокат виходить драматичний фільм Емеральд Феннелл “Буремний перевал”. Сценарій режисерка писала сама за мотивами однойменного роману Емілі Бронте 19 століття. Саме за мотивами, бо від оригінальної історії роману лишились місце, час та головні герої з своїми взаємозалежними та токсичними стосунками. Все інше – авторська творчість. Що з цього вийшло – в рецензії ПроШоКіно.
Трохи передісторії
Хто спостерігає за творчістю Еміральд Феннелл, знає, що режисерка вміє поєднувати абсурдність, вульгарність, фатальність, мерзенність з красою, пристрастю, драмою, естетикою. Сама ж Еміральд Феннелл починала як акторка і знялась в історичних драмах, зокрема “Дівчина із Данії” та серіалі “Корона” (грала Каміллу).
У 2020-му Феннелл написала та зняла дебютну стрічку “Перспективна дівчина” з Керрі Малліган з доволі феміністичним настроєм. За сценарій Еміральд отримала “Оскар”, а сам фільм ще чотири номінації (найкращий фільм, найкраща режисерська робота, найкраща жіноча роль та найкращий монтаж).
Далі був скандальний психологічний трилер “Солтберн”. І знову сценарій, режисура та продюсування були за Феннелл. “Солтберн” став новою планкою, але не “скляною стелею” режисерки. Відверто, провокативно, відразливо, але неможливо красиво і навіть смішно. І, нарешті, “Буремний перевал” – вільне бачення культового роману.
“Буремний перевал” Еміральд Феннелл
У фільмі сюжет оригіналу скорочено, багато персонажів взагалі немає, а циклічність родових перепетій прибрано, щоб зосередити увагу на історії Кетрін і Гіткліфа. Сама режисерка не раз зазначала, що не прагнула відтворити історичну достовірність чи буквально сам роман.
Кетрін у романі – антипод жінки вікторіанської епохи з норовливим вибуховим характером, а Гіткліф – типовий байронівський герой з темним бекграундом та демонами всередині. Багатошаровість та глибина сенсів цього готичного роману досі викликають обговорення. У фільмі герої обростають гіпербалізованими барвами, на чолі історії залишаються токсичність стосунків, тілесність та підкреслений гіперболізм без будь-яких рамок чи суспільних норм.
Безсовісно розкішний, нахабно непристойний, вибухово пристрасний, грішний і дикий – “Буремний перевал” Еміральд Феннел продовжує тенденцію переосмислення готичних історій в кіно і підтверджує власний стиль режисерки. Оператор Лінус Сандгрен (зняв “Ла ла Ленд”, “Солтберн”, “Не час помирати”, “Не дивись вгору”), відомий використанням унікальних та нетрадиційних форматів. Контрастні кадри заворожують поєднанням розкоші, похмурості, огиди та падіння людського єства і час від час відсилають до відомих міфів, казок та трагічних історій кохання.
Жаклін Дюрран, яка створювала костюми для фільмів “Маленькі жінки”, “Гордість і упередження”, “Бетмен”, 1917″, у “Буремному перевалі” перевершила сама себе. Неможливо відірватись від нескінченного потоку зміни вбрання героїні Марго Роббі, та в якій синергії все функціонує в кадрі. Костюми підкреслюють і внутрішній стан героїв, і статус, і емоційне напруження.
Актори
Хоч фільм і критикують за те, що на роль Гіткліфа обрали Джейкоба Елорді, але нагадаємо – це не відтворення роману. Та й важко уявити хто б міг зіграти таку тваринну жагу, пристрасть, ненависть та трагізм краще, за нього. У свою чергу Марго Роббі створила не просто власне прочитання героїні, а ніби заново її вигадала. І на завершення, такої хімії між акторами у кадрі, такого мегаватного еротизму, болю та чогось невимовно дикого з рикошетом в огиду та хтивість ми давно не бачили у фільмах. Браво! Окремо варто відзначити юного Оуена Купера (серіал “Юнацтво”), для якого це дебют у великому кіно. Також сцени були пусті і менш абсурдні без Шазада Латіфа, Хонг Чау та Елісон Олівер.
“Буремний перевал” Еміральд Феннелл – це фільм-божевілля, фільм-фарс, фільм-алюзія змусить червоніти, сміятись і плакати протягом двох годин у кіно.
