22 серпня в кінотеатрах України стартує «Ворон» – нова екранізація легендарного однойменного графічного роману Джеймса О’Барра, котрий, до речі, до прем’єри буде вперше офіційно виданий українською мовою.
«Ворон» – твір без перебільшення культовий: комікс, що вийшов 1989 року, розійшовся світом накладом у понад 750 тис. примірників, а його перша екранізація 1994 року зібрала $94 млн – у понад чотири рази (!) більше, ніж її бюджет у $23 млн. Багато в чому саме «Ворон» став головним рушієм популярності готичного стилю в моді та музиці 1990-х, а образ повсталого з мертвих месника-мученика, готового на все, аби відновити справедливість після вбивства злочинцями його коханої, назавжди увійшов у поп-культуру.
Напередодні прем’єри ПроШоКіно розповідає, чому не варто порівнювати між собою нового «Ворона» та екранізацію 1994 року.
«Ворон» 1994: майже покадрова екранізація коміксу
Цей фільм був знятий режисером Алексом Пройасом за сценарієм Девіда Дж. Шоу та Джона Ширлі, а головну роль, яка, на жаль, стала для нього останньою, зіграв Брендон Лі, син легендарного Брюса Лі.
Протягом всього знімального періоду команду переслідували неприємності: погані погодні умови, травми персоналу. А потім сталася справжня трагедія, коли револьвер, що мав лише імітувати постріл, вистрілив по-справжньому. Куля влучила Брендону в живіт, і за дванадцять годин актор помер у лікарні. Це сталося у 50-й із 54-х знімальних днів, коли вже майже весь матеріал був відзнятий. Знімання призупинили на два місяці, але потім все ж прийняли рішення завершити фільм. Сцени, у яких не встиг знятися Брендон Лі, дозняли за участі дублера Чада Стахелскі (зараз він відомий як режисер франшизи «Джон Вік»).
Режисер Алекс Пройас як справжній фанат графічного роману «Ворон» вирішив зробити свій фільм максимально близьким до оригіналу, і зрештою в нього вийшла ледь не покадрова екранізація.
Сюжет «Ворона» 1994 року майже ідентичний сюжету коміксу: музиканта Еріка Дрейвена (Брендон Лі) та його наречену Шеллі Вебстер (Софія Шинас) ні за що вбиває банда покидьків-наркоділків. Щоправда, у коміксі це відбувається влітку на безлюдній дорозі, де раптово заглохла машина Еріка та Шеллі. А у фільмі – у вечір Гелловіну у їхній квартирі.
«Раніше вірили, що коли людина вмирає, ворон відносить її душу до країни мертвих. Але іноді трапляється щось настільки погане, що душа несе в собі страшний смуток і не може знайти спокій, і тоді, дуже рідко, ворон може повернути душу назад, щоб виправити зло», – ці слова, що пояснюють містичне повернення Еріка в світ живих, є в обох кіноверсіях «Ворона».
У фільмі 1994 року цей закадровий текст читає дівчинка-підліток на ім’я Сара (Рошель Девіс), про яку піклувалися Шеллі та Ерік, поки її наркозалежна мати розважалася з черговим сумнівним залицяльником (у коміксі дівчинку звати Шеррі, і Ерік-Ворон знайомиться з нею лише після свого повернення). Сара є одним із ключових персонажів фільму: вона, а також Габріель – котик Еріка та Шеллі, і чесний поліцейський, що розслідував вбивство пари, стають своєрідними «противажілями», котрі не дозволяють повсталому з мертвих Еріку перетворитися на такого самого монстра як ті, з ким він бореться.
У фільмі 1994 року Ерік повстає з мертвих буквально – в прямому сенсі відкопується з могили. Він повстає з бруду – і бореться з брудом: вдягнений в чорне, у білому гримі він мститься покидькам із самого дна міста, залитого вічним дощем під саундтрек The Cure, Nine Inch Nails, Rage Against The Machine, Stone Temple Pilots, Pantera та інших культових гуртів темної і важкої сцени. Хоча фільм кольоровий, він знятий таким чином, щоб бути максимально графічним і якомога більше нагадувати оригінальний чорно-білий комікс.
Такими саме чорно-білими у ньому загалом є й персонажі та логіка їхніх дій: хороші тут хороші, погані – погані, все просто і ясно. Натомість новий «Ворон» набагато морально складніший – і цим вочевидь цікавіший.
«Ворон» 2024: нова інтерпретація для нового покоління
«Коли помирає хтось, кого ти любиш, ти пізнаєш пустку. Ти дізнаєшся, що це значить – бути абсолютно, повністю самому. Ти ніколи не зможеш забути. І ти ніколи, ніколи не зможеш простити», – і знову цитата з коміксу, що є в обох версіях фільму. Новий «Ворон», власне, з неї й починається.
І комікс, і його перша екранізація у цій формулі болю роблять головним інгредієнтом саме чисту і самодостатню помсту, тоді як новий «Ворон», події якого перенесені в наш час, дещо інший. «Першою чергою мене привабила можливість створити темний роман, який зачіпав би теми горя і втрати, прориваючись крізь ефірну завісу між життям та смертю», – каже режисер Руперт Сандерс («Білосніжка та Мисливець», «Привид у броні»), додаючи, що в своєму фільмі він прагнув виправити у цій історії баланс темряви та світла.
Зокрема, задля цього Сандерс – і сценарист Зак Бейлін («Крід III: Спадок Роккі Бальбоа») – додали у новому фільмі бексторі головних героїв, що відсутня як у коміксі, так і у його першій екранізації. Зокрема, ми будемо присутні при знайомстві Еріка (Білл Скашґорд, «Воно») та Шеллі (співачка FKA Twigs), що станеться у… рехабі, де вони обоє проходять реабілітацію. І вже один цей факт демонструє нам персонажів не такими вже однозначно хорошими та правильними.
Розповідаючи історію Еріка та Шеллі, новий фільм показує, як вони – двоє молодих людей, вже побитих життям, але все ще щирих та здатних по-справжньому кохати, – зцілюються у своїх стосунках, загоюють душевні рани одне одного. І коли зрештою неминуче відбувається їхнє жорстоке і несправедливе вбивство, ми вже набагато краще, ніж раніше, уявляємо собі яким же ж воно все-таки було – таке кохання, що в прямому сенсі здатне підняти з могили.
До речі, про могилу: також від коміксу та фільму 1994-го відрізняється й воскресіння Еріка. По-перше, воно відбувається буквально одразу, а не за рік після загибелі, а по-друге автори нової інтерпретації вирішили докладніше розповісти про те, в який саме спосіб «ворон може повернути душу назад» – та яку ціну душа може за це заплатити (спойлер: дуже високу).
Офіційний опис сюжету від кіностудії Lionsgate (франшизи «Голодні ігри», «Пила», «Джон Вік») звучить наступним чином: «Споріднені душі, Ерік Дрейвен та Шеллі Вебстер, жорстоко вбиті демонами темного минулого Шеллі, що їх наздогнали. Отримавши шанс врятувати свою справжню любов через самопожертву, Ерік вирушає на безжальну помсту вбивцям, перетинаючи світи живих і мертвих, щоб виправити несправедливість». І в цьому коротенькому синопсисі насправді викладено набагато більше, ніж здається на перший погляд.
Ані у коміксі, а ні у першому фільмі жодним чином не йшлося про можливий порятунок Шеллі – лише про помсту за неї. Натомість у новій стрічці Еріка на його шляху першою чергою веде саме прагнення врятувати кохану. І, певно, саме через цю зміну пріоритетів із сюжету виключили Сару/Шеррі, хорошого поліцейського та котика, адже їхню функцію стримування головного героя від повного занурення у пітьму тепер виконує його оновлена мотивація.
Змінився не лише Ерік, але й Шеллі. І комікс, і перший фільм показують її лише як спомин головного героя – світлий образ, справжнього янгола у плоті. Але там ми насправді не знаємо, якою людиною вона була, чим займалася, чого ще прагнула, окрім як просто бути разом з Еріком. Натомість у новому «Вороні» Шеллі – повноцінна і сильна героїня. Так само, як і Ерік, вона є талановитою музиканткою, в неї є мрії, прагнення, друзі і… таємниці. Темні таємниці, котрі, власне, й приведуть до загибелі.
Коли змінилися головні герої, то цілком логічною виглядає й докорінна зміна антагоністів, головного з яких грає Денні Г’юстон (серіал «Спадкоємці»). Їхні душі лишилися такими ж чорними, утім зовні все виглядає набагато презентабельніше: тепер зло уособлюють не брудні покидьки з вулиці, а витончені й цинічні представники вищого світу. Людське життя для них так само нічого не вартує, але відбирають вони його не просто так, а з цілком практичною метою (не можемо сказати більше, аби не вдатися до спойлерів).
Ну і, нарешті, у новому фільмі докорінно змінився стиль і рівень екшену. І комікс, і його перша екранізація у сценах сутичок і помсти закономірно трималися естетики і техніки бойовиків 80-х – початку 90-х, що зараз виглядає доволі наївною. Натомість новий «Ворон», спродюсований Віктором Хадідом («Сайлент Гілл», «Оселя зла», «Тілоохоронець кілера», «Місто гріхів») та Едвардом Р. Прессманом («Волл-Стріт», «Американський психопат»), розрахований на покоління «Джона Віка». Він сповнений без перебільшення карколомних трюків і жорстоких двобоїв, що виглядають справді епічно, – особливо у преміальних кіноформатах IMAX і 4DX, в яких «Ворона» в Україні також можна буде побачити.
Отже, «Ворон» 2024 – це аж ніяк не рімейк фільму 1994 року, а натомість абсолютно нова, сучасна інтерпретація історії оригінального коміксу, розширена новими вимірами, нюансами та відтінками. Проте – зроблена з усієї поваги до першоджерела. І зокрема – до музики, що надихала художника Джеймса О’Барра, і якої сповнений перший фільм. «Я виріс, слухаючи Joy Division і The Cure, і цей фільм трохи схожий на пісню Cure – це краса меланхолії», – каже режисер.
Саундтрек нового «Ворона» по-повній віддає шану темній романтиці, постпанку, готиці тощо. Тут, звісно, можна почути і вже згаданих Joy Division і The Cure, і Гері Ньюмана, а також – їхніх сучасних послідовників: наприклад, Traitrs. Але водночас поруч з цим можна почути навіть… оперу.
І до того ж оперу не надто відому: а саме – увертюру до «Роберта-диявола» Джакомо Мейербера, котра несподівано супроводжуватиме одну з кульмінаційних екшен-сцен. І, певно, саме цю оперу було обрано не випадково. В її основі лежить однойменна середньовічна французька легенда про лицаря, відомого своєю неймовірною жорстокістю і низкою страшних злочинів, що прирікають героя на Боже прокляття. Але згодом він стає на шлях покаяння і самопожертви, що вертає його до світла. Чи пройде новий Ворон той самий шлях до кінця? Дізнаємося у кіно вже 22 серпня.
