«Супермен» Джеймса Ґанна – не просто переосмислення та новий старт культового героя, але й перезавантаження усього кіновсесвіту DC. Типовий гумор режисера, велика кількість інтелектуальних відсилок та “душевний” супергерой не просто відтворили класичну історію про Супермена, а й поєднали з власним авторським почерком та актуальною проблематикою. Чи вийшло у Ґанна дати нове життя і Супермену, і DC – в огляді ПроШоКіно.
Історія персонажу
Супермен з’явився не вчора, не 40 років тому, а в 1938 році спершу на сторінках журналу Action Comics, а згодом і на ТБ, у фільмах, на радіо. Супермен так полюбився американцям, що став невід’ємною частиною їхньої культури, а згодом став улюбленим героєм в усьому світі. Вперше “Супермена” екранізували в 1948 році, а зіграв його Кірк Елін.
Проривом же став фільм “Супермен” 1978-го року Річарда Доннера з Крістофером Рівом у головній ролі, яктй вважають іконою й донині. У 90-х виходив серіал про Супермена та Лоїс, де роль Кларка Кента зіграв Дін Кейн.
З часом за екранізацію нової похмурішої історії Супермена взявся Зак Снайдер з Генрі Кавіллом у ролі прибульця з Криптона. І от настала черга Джеймса Ґанна та Девіда Коренсверта.
Сюжет
Перша сцена одразу показує – фільму буде іншим і за тональністю, і за стилем , і за самим головним героєм. Власне стрічка починається з того, що Супермен вперше за всю історію програв своєму супротивнику. Далі замість довгої передісторії, як Супермен потрапив на Землю, режисер дає нам коротку передісторію у вигляді титрів. Проте далі доволі динамічно розкривається нинішнє життя Супермена/Кларка Кента. Він намагався розв’язати конфлікт між вигаданими країнами Боравією та Джарханпуром, рятуючи останню від нападників (очікувано ці країни нагадують нашу війну з росією зокрема). Виявляється, що у цьому конфлікті свій зиск має техногеній Лекс Лютор (неочікувано прекрасно зіграв Ніколас Голт), в якому так проглядається Ілон Маск та інші генії Силіконовї долини.
Окрім супергеройського життя Кларк працює журналістом, і його матеріал вперше друкуються на першій шпальні. Він закохується й зустрічається зі своєю колегою Лоїс Лейн, сумує за прийомними батьками з Канзасу. Власне ці полярні сторони його життя показують Супермена Девіда Коренсверта більш людяним, спокійнішим, з більшим почуттям гумору. Режисер показує справжньою людиною, хоч і з суперсилами.
Враження
Приємно бачити, що Джеймс Ґанн, створюючи своє бачення і звучання історії Супермена, віддає дадину іконі. Так, у стрічці з’явився камео сина Крістофера Ріва – Вілл. Окрім того, у фільмі лунає й оригінальна музика – фанати точно впізнають.
Візуальний стиль нового фільму світліший та яскравіший порівняно з попередніми фільмами DC, і це дійсно давно очікувану тональність франшизи.
Девід Коренсвет – свіже і влучне потрапляння в героя, як і Рейчел Броснаген в Лоїс Лейн. Девід одночасно простий, щирий і величний, а у дуеті з Рейчел це неймовірно живі і теплі сцени.
Що ж, схоже, що людяність нарешті знову в центрі уваги, а символ надії на грудях у Супермена (S на його планеті означає надію, а не С, як супермен) набуває сенсу. І схоже, що такий старт здатен вдихнути щось нове у Всесвіт DC та надихнути на нові шедеври.
