1 травня в кінотеатрах України стартує «Фанатик» – комедійний горор про попзірку, котру переслідує божевільний сталкер. Події розгортаються у Лос-Анджелесі 1990-х, де співачка Софія живе у величезному особняку під захистом свого друга та охоронця Белла. Раніше зірку переслідував фанат-сталкер Пол Дюерсон, але потім його закрили в психлікарні.
Та ось однієї ночі Пол за допомогою таких само навіжених спільників втікає – й одразу рушає до Софії. Його мета – будь-що одружитися з нею цієї ночі. А його «наречена», своєю чергою, прагне позбутися фанатика раз і назавжди…
В кіноісторії Софії та Пола легко вгадується реальна історія Королеви попмузики Мадонни, котру в 1990-х переслідував сталкер, який обіцяв перерізати співачці горло, якщо вона не вийде за нього заміж. 1996-го він отримав десять років ув’язнення. Згодом – втік із психіатричної лікарні, але його затримали, перш ніж він зміг завдати будь-якої шкоди. В образі Софії з фільму легко вгадується Мадонна зразка 1980-1990-х. А назва стрічки – Borderline в оригіналі, – відсилає до однойменного гіта поплегенди 1983 року.
Цю реальну історію переробив на кіно сценарист і режисер Джиммі Ворден, відомий як сценарист комедійного горору «Ведмідь під кайфом» (2023), теж заснованого на реальних подіях, коли у 1980-х з літака наркоторговців, що летів над лісами Північної Вірджинії, випав багатокілограмовий вантаж кокаїну – потрапив в лапи ведмедю і зрештою вбив нещасну тварину передозом.
Для Вордена «Фанатик» став режисерським дебютом. На роль сталкера він запросив Рея Ніколсона – сина Джека Ніколсона, котрий вже встиг прославитися роллю у слешері «Усміхайся 2». А Софію зіграла дружина режисера – і заразом визнана сучасна «королева крику» Самара Вівінг, з якою, здається, саме час познайомитися ближче у матеріалі ПроШоКіно.
Природжена акторка
Самара Вівінг народилася в Австралії, в місті Аделаїда 23 лютого 1992 року в родині британця Саймона Вівінга та мальтійки Гелени Беззіни. Батько Самари – кінорежисер і викладач в Університеті Ньюкасла, а також художній керівник Канберрського міжнародного кінофестивалю. Мати – арттерапевтка, яка викладає музейну справу в Університеті Ньюкасла. У Самари є молодша сестра, Морган, також акторка. А їхній дядько – це ніхто інший, як актор Г’юго Вівінг, агент Сміт з «Матриці» та правитель ельфів Елронд з «Володаря перснів».
З такою родиною Самарі був один шлях – на сцену, і вже у шкільні роки вона почала займатися у театральному гуртку та активно брати участь у різних постановках. «Не думаю, що був якийсь момент осяяння, коли я подумала «О, я стану акторкою!» – просто я була оточена величезною кількістю творчих людей», – каже Самара.
На екрані Вівинг дебютувала 2008-го у віці 16 років в австралійській мильній опері «Як грім серед ясного неба». Серіал отримав схвальні відгуки, але його не продовжили на другий сезон. Але Самару помітили – і вже невдовзі запросили до іншої серіальної мелодрами, «Додому і в дорогу»: спочатку на другорядну роль, а потім зробили її персонажку Інді однією з центральних героїнь. Саме за цю роботу 2012-го Самара отримала свою першу акторську номінацію – на AACTA, Премію Австралійської академії кінематографа і телебачення, у категорії «Найкраща жіноча роль».
Того ж 2012-го Вівінг почала працювати як модель для австралійського бренду спідньої білизни Bonds. А наступного року знялася вже не в Австралії, а в Голлівуді – у кримінальному фільмі «Таємнича дорога» разом зі своїм дядьком Г’юго.
«Австралійський акторський десант» в Голлівуді
2015 року стався дебют Вівінг у жанрі жахів – вона зіграла роль другого плану у доволі успішному американському комедійному горор-серіалі «Еш проти зловісних мерців». А 2017-го Самара нарешті отримала першу головну роль у голлівудському фільмі – вона зіграла бебісітерку-сатаністку у підлітковому комедійному горор-трилері «Нянька» (2017). До речі, саме на знімальному майданчику «Няньки» акторка зустріла свого майбутнього чоловіка: Джиммі Ворден був одним із продюсерів на цьому проєкті.
І цього ж року вийшла драма Мартіна Мак-Дони «Три білборди за межами Еббінґа, Міссурі», котра зібрала величезну купу нагород найпрестижніших кінопремій і фестивалів, і деякі з них дісталися й Самарі Вівінг: щоправда, не сольно, а як учасниці видатного акторського ансамблю цієї стрічки, де молода акторка зіграла з такими зірками, як Френсіс Мак-Дорманд, Пітер Дінклейдж, Джон Гокс, Вуді Гаррельсон і Сем Роквелл.
«Це відкрило мені більше дверей», – каже Вівінг про ці два фільми, котрі зробили її справді помітною в американській кіноіндустрії. 2019-го Самара зіграла головну роль у комедійному горорі «Гра в хованки», котрий закріпив за нею титул «королеви крику», набутий завдяки «Ешу…» та «Нянці».
А ще молода амбітна дівчина швидко стала частиною «австралійського акторського десанту», який успішно захопив голлівудські пагорби. Зокрема, Вівінг подружилася з Марго Роббі та її чоловіком Томом Екерлі – і, до речі, саме їхня компанія LuckyChap, відома роботою над стрічками «Барбі», «Перспективна дівчина» та «Солтберн», тепер спродюсювала і «Фанатика».
«Це дуже цінно – просто мати поруч свою групу підтримки та мати можливість поспілкуватися. Я маю на увазі, в Лос-Анджелесі багато австралійців, і їх дуже легко знайти», – каже Вівінг. «Я дуже виразно граю страх, але тут мені хотілося додати більше комедії»
Серед відносно нещодавніх гучних проєктів, у яких знялася Самара, можна згадати фільм Даніеля Шазеля «Вавилон» (2022) із Бредом Піттом, серіал «Дев’ять ідеальних незнайомців» (2021) із Ніколь Кідман і Меліссою Маккарті. Але знов і знов Вівінг повертається до жанру горору, щоразу відкриваючи для себе в ньому щось нове.
«Я дуже хотіла попрацювати зі своїм чоловіком Джиммі як з режисером, – розповідає Самара про роботу над «Фанатиком». – І це виявилося так весело – зовсім не відчувалося як робота! У цьому фільмі я спробувала те, чого я раніше не робила: я дуже виразно граю страх, але тут мені хотілося бути більш розважливою, і заразом додати більше комедії. Готуючись до ролі, я уявляла собі, як це – бути жінкою-попзіркою 1990-х, якій довелося зіткнутися з темним боком слави. Щоб вижити в цьому, потрібно бути дуже сильною. Тож саме це я пронесла через усю роль».
Утім, жодну свою вже зіграну роль Самара досі не вважає офіційним великим проривом, який закріпив би її у статусі зірки. «Я думаю, що в мене було багато мініпроривів, – каже вона. – І, сподіваюся, ще будуть!». Тож вже скоро чекаємо на черговий: з 1 травня – «Фанатик» у кіно.
