Балакучий найманець Вейд Вілсон (Раян Рейнольдс) переживає непрості часи: кар’єра як Дедпула у глухому куті і доводиться шукати «нормальну» роботу, дівчина – пекуча красуня Ванесса (Морена Баккарін) пішла до іншого. Раптом дивного вигляду солдати тягнуть його до установи, яка контролює лінії часу. А там лощений і мерзенний бюрократ Парадокс (Меттью Макфейден) робить Вейду пропозицію, інакше пропаде рідний світ ні за понюх кокаїну. Але той відмовляється, встигнувши довідатися, що ситуацію можна врятувати, відшукавши в різноманітті Мультивсесвіту героїчного неголеного нечупару Росомаху (Г’ю Джекман). Вейд упаковує свій понівечений зад у червоний обтислий костюм, гігантські пістолети вкладає в кобури, катани за спини і починає свій хрестовий похід. Отже, читайте далі огляд ПроШоКіно.
Якщо і було після 2014 року щось цікаве й авторське в частині спадщини Marvel, права на екранізацію якої вона в скрутну годину продала студії XX century Fox, то це безумовно дилогія про Дедпула. Раян Рейнольдс довгі роки оббивав пороги студії з ідеєю зняти жорстку комедію про балакучого найманця з дорослим рейтингом R, але успіху не мав. Ба більше, в нульові, таке відчуття, що мало не в насмішку над ним, його все-таки зняли в ролі Дедпула в origin-фільмі про Росомаху, але зробили там епізодичним персонажем, ще й безсловесним. Рейнольдс продовжував битися за свої ідеї.
Поступово кінокомікси стали центровим жанром у Голлівуді, що мав мільйони глядачів і мільярди в прокаті. Але вони виходили з підлітковим рейтингом PG-13 і місця ультрахтивому комедійному бойовику про Дедпула не було ще досить довго. Нарешті крига скресла – Fox запустила у виробництво фільм, але мізерним бюджетом у $58 млн. І чи то дуже креативна рекламна компанія, чи то Рейнольдс дуже точно вгадав з напрямком – кіно пішло на ура. Сиквел з удвічі більшим бюджетом теж мав неабиякий успіх і, здавалося б, триквел на мазі, але тут втрутилися зовнішні обставини. Наприкінці 2010-х Інтернет і стрімінги, Netflix насамперед, сильно підкосили традиційну систему голлівудського кінопрокату. У багатьох великих студій на кшталт XX century Fox ґрунт захитався під ногами, а на порозі з мішками грошей виросли представники «мишачої» корпорації Disney, які до цього вже купили весь кіновсесвіт Марвел.
Загалом, вдарили по руках і студія була куплена, а з нею і права на Дедпула (так само як і на всі фільми, зняті «фоксами» на основі персонажів Люди Ікс). Для деміурга марвелівського кіновсесвіту Кевіна Файгі вся ця історія напевно мала особисті мотиви, оскільки свою голлівудську кар’єру він починав ледь не як хлопчик на побігеньках саме на зйомках першої частини «Людей Ікс» у далекому 1999-му.
Але виробництво третього «Дедпула» сильно затягнулося: через усі ці злиття, пандемію Covid-19, а потім ще й сценаристський та акторський страйки.
Чудово, що Рейнольдсу і Файгі вдалося вмовити Джекмана повернутися до ролі Росомахи (офіційно він з нею зав’язав ще 2017-го після неовестерна «Логан», який до виходу першого «Дэдпула» був найкасовішим «дорослим» фільмом з марвелівськими персонажами). Грає Джекман добре, як і раніше, в чудовій фізичній формі і не губиться на тлі персонажа Рейнольдса. Відзначити також можна лиходійську пару: і Макфедьєн, і Емма Коррін у ролі Кассандри Нови грають дуже хвацько і люто.
Очевидно, що Файгі та Дісней пішли за перевіреною формулою, яка принесла успіх ще в «Людині-павуку: немає шляху додому» – набити фільм камео персонажів з інших фільмів за коміксами Marvel. І якщо одні з таких гостьових ролей виглядають очевидними і давно напрошуються, то суть інших буде важко зрозуміти.
Утім, обережність творців теж можна зрозуміти – основна КВМ давно заплуталася сама в собі та переживає кризу, фільми провалюються в прокаті, а ставка на серіали, які її розвивають і доповнюють, теж працює через раз (на кожну «Ванда/Віжен» або «Локі» знайдеться «Секретне вторгнення» чи «Ехо»).
Загалом «Дедпул і Росомаха» вийшов цілком непоганим, але без вогника і запалу. Так, для Дедпула, як і раніше, немає нічого святого і він відпускає сальні жарти, але загалом нового фільм пропонує досить мало, навіть при гігантському бюджеті у $250 млн. Загальну втому від матеріалу у Рейнольдса і компанії вже ніяк не вдається приховати ні за непристойними дотепами, ні за підморгуваннями фанатам, ні за нескінченними мемами в рекламній кампанії.
